ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2026 року
м. Київ
справа №380/23400/23
адміністративне провадження № К/990/21184/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг Парк» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2025 року (головуючий суддя Матковська З.М., судді: Гінда О.М., Ніколін В.В.) у справі №380/23400/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг Парк» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемберг Парк» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило:
- скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 11 травня 2023 року №10309/13-01-07-11 про нарахування штрафних санкцій на суму 1 020,00 грн.
- скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 11 травня 2023 року №10364/13-01-07-11 щодо відмови у наданні бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у сумі 477541,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на недотримання контролюючим органом порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. Згідно з доводами позивача, перед початком проведення документальної позапланової невиїзної перевірки податковий орган зобов`язаний вручити платнику податків копію наказу про призначення перевірки, але фактично позивача не було повідомлено про дату початку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та місце її проведення, що позбавило його можливості реалізації свого права на ознайомлення з наказом та повідомленням до початку здійснення контрольного заходу та подання відповідних пояснень і документів. Також не погоджується з висновками перевірки по суті встановлених податкових правопорушень, що викладені в акті перевірки.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 30 вересня 2024 року позов задовольнив.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, оскільки податковий орган не дотримався вимог статті 79 Податкового кодексу України, оскільки не надіслав у встановленому порядку позивачу наказ про проведення перевірки, у зв`язку з чим, у контролюючого органу не виникло права розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що встановлені обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність таких актів, а тому відсутня необхідність перевірки оскаржуваних рішень по суті.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 07 травня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнив. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року скасував та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позову, зазначив, що відповідачем дотримано вимоги законодавства щодо належного повідомлення позивача про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. Зокрема врахував, що копію наказу ГУ ДПС у Львівській області від 06 квітня 2023 року щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки скеровано засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про електронні довірчі послуги» на електронний кабінет платника податків.
Не погоджуючись з судовим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати, оскільки апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
Підставою касаційного оскарження вказано пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Зокрема, скаржник, з покликанням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20 лютого 2025 року у справі №380/23017/23, зазначив, що податковим законодавством передбачено можливість листування контролюючих органів з платниками податків в електронній формі, шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет. Лише квитанція про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично, в якій зазначено дату вручення та час доставки документа платнику податків, є належним доказом відправлення на електронний кабінет платника документів з електронного кабінету контролюючого органу. При цьому, у разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).
Позивач акцентує увагу на тому, що передумовою використання контролюючим органом способу листування з платником податків шляхом надіслання йому документів засобами електронного зв`язку в електронній формі є подання платником податків відповідної заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет. За відсутності такої заяви контролюючий орган повинен надсилати відповідні документи платнику податків в порядку, встановленому пунктом 42.5 статті 42 ПК України. У разі ж виявлення платником податків бажання отримувати документи через електронний кабінет підтвердженням для податкового органу про доставку документа є відповідна квитанція. Податковий орган також повинен сповістити платника податків про надіслання документів в його електронний кабінет шляхом надсилання таких відомостей на його електронну адресу (адреси). Однак, позивач стверджує, що жодної заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет на адресу податкового органу не скеровував.
В письмовому відзиві на вказану касаційну скаргу відповідач просить її залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Ухвалою від 19 червня 2025 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у цій справі на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2025 року з метою перевірки доводів Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг Парк».
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій установили такі обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемберг парк» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28 листопада 2017 року, КВЕДи видів діяльності: 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна, 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення.
Сервіси для юристів