ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 380/15993/25
адміністративне провадження № К/990/2323/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Львівської міської ради на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 (суддя Кухар Н.А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2025 (колегія суддів: Кузьмич С. М., Курилець А.Р., Мікула О.І.) у справі № 380/159936/25 за позовом Львівської міської ради до Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області, треті особи: Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького», Державна авіаційна служба України, про визнання протиправним та нечинним рішення,
ВСТАНОВИВ :
1. Львівська міська рада (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області (далі - відповідач), в якому просила визнати протиправним та нечинним рішення відповідача від 30.12.2024 № 1370 «Про затвердження містобудівної документації «Внесення змін в генеральний план с. Сокільники Львівського району Львівської області із зміною меж населеного пункту за рахунок включення в межі с. Сокільники території, що знаходяться в межах Сокільницької об`єднаної територіальної громади»».
2. Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 02.09.2025 закрив провадження у справі.
3. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 17.12.2025 ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 змінив у частині мотивів та роз`яснив, що спір віднесений до юрисдикції господарського суду.
4. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що за загальним правилом суб`єкт владних повноважень не може звертатися з позовом до іншого органу, бо це означатиме позов держави до неї самої. Винятком є компетенційний спір, який не є спором про право. Натомість у такому судовому процесі суд дає тлумачення законодавства, роз`яснюючи межі компетенції органів. Суд вважав, що спір у цій справі не відноситься до компетенційних, оскільки у цьому випадку не йдеться про спір про розмежування компетенції між Львівською міською радою до Сокільницькою сільською радою Львівського району Львівської області.
Суд дійшов висновку, що право Львівської міської ради на звернення до суду із заявленими позовними вимогами не закріплене у жодному нормативно-правовому акті, тому суд дійшов висновку, що позивач у цій справі не мав права на звернення до суду.
5. Змінюючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, що спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки оскаржуваним рішенням порушені права позивача як суміжного землекористувача.
Суд дійшов висновку, що між сторонами наявні ознаки цивільного спору, а саме щодо права користування земельними ділянками та реалізації проєктів розвитку територій.
Тому, зважаючи на характер спірних правовідносин та суб`єктний склад учасників таких, суд апеляційної інстанції вказав, що цей спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
6. Не погоджуючись із судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що Львівська міська рада як представницький орган відповідної територіальної громади, реалізуючи функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені законом, звернулася до суду з метою захисту порушених прав та інтересів територіальної громади, що передбачено Законом України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР).
Вказує, що предметом спору є рішення відповідача, яким затверджено Генеральний план села Сокільники, а підставами - порушення процедури його ухвалення, а саме непогодження із суміжними землевласниками, яким в тому числі є територіальна громада міста Львова.
Звертає увагу, що відсутній приватно-правовий спір щодо права власності чи користування земельними ділянками, нерухомим майном як суміжного землевласника, а тому висновок про те, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства є помилковим.
На думку позивача, зважаючи на предмет спору та суб`єктний склад, цей спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
8. Верховний Суд ухвалою від 27.01.2026 відкрив касаційне провадження.
9. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні, а судові рішення залишити без змін.
10. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
11. Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
12. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовим спором є спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
13. Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Сервіси для юристів