Постанова ВАСУ від 09.03.2016 року у справі №815/2274/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" березня 2016 р. м. Київ К/800/35641/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Зайцев М.П.,

розглянув у письмовому провадженні касаційні скарги Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - Управління), Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби (далі - Інспекція) та суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (далі - СПД ОСОБА_1.)

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.07.2013

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2015

у справі № 815/2274/13-а

за позовом СПД ОСОБА_1

до Інспекції

та Управління

про скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційних скарг Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року СПД ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

від 31.10.2012 № 0001581701, згідно з яким платникові збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 184 939,38 грн. за основним платежем та на 46234,85 грн. за штрафними санкціями;

від 31.10.2012 № 0001571701 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних на 1634,56 грн. за основним платежем та на 578,64 грн. за штрафними санкціями;

від 31.10.2012 № 0001611701, за яким на позивача накладено штрафні санкцій у сумі 840 грн. за провадження торговельної діяльності без придбання торгового патенту;

від 31.10.2012 № 0001621701 про застосування до СПД ОСОБА_1 510 грн. з податку на доходи найманих працівників;

від 31.10.2012 № 0001591701 про накладення на платника 170 грн. штрафних санкцій за неподання заяви про реєстрацію платником ПДВ;

від 31.10.2012 № 0001601701, за яким СПД ОСОБА_1 зобов'язано сплатити 1 грн. штрафних санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій;

від 11.01.2013 № 0000081701 про збільшення платникові грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 143 840,98 грн. за основним платежем та на 36027,75 грн. за штрафними санкціями;

від 11.01.2013 № 0000101701, згідно з яким позивачеві донараховано грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 104 394,04 грн. за основним платежем із застосуванням 31368,51 грн. штрафних санкцій;

а також рішення про результати розгляду первинної скарги від 08.01.2012 № 12/0/10-2008.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.07.2013, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2015, позов задоволено частково; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 11.01.2013 № 0000081701, № 0000101701, а також рішення про результати розгляду первинної скарги від 08.01.2012 № 12/0/10-2008 в частині збільшення позивачеві податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 143 840,98 грн. за основним платежем та на 36027,75 грн. за штрафними санкціями, з ПДВ - на 104 394,04 грн. за основним платежем та на 31685,51 грн. за штрафними санкціями; в решті позову відмовлено.

Судові акти зі спору мотивовані тим, що правовим наслідком перевищення платником граничного обсягу виручки, з яким чинне законодавство пов'язує можливість перебування на спрощеній системі оподаткування, є застосування загальних правил при оподаткуванні доходу платника починаючи з наступного податкового періоду після такого перевищення; водночас суди визнали неправомірним донарахування платникові оспорюваних сум податкових зобов'язань з ПДВ та з податку на доходи фізичних осіб, виходячи з усієї суми виручки, одержаної СПД ОСОБА_1 у рамках виконання комісійних угод.

Не погоджуючись з окремими висновками судів попередніх інстанцій СПД ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить частково скасувати ухвалені у справі судові акти та повністю задовольнити позов. Мотивуючи касаційні вимоги, скаржник зазначає про помилкове врахування судами коштів, одержаних платником у рамках виконання зобов'язань за договорами комісії, при визначенні обсягу його податкових прав та обов'язків.

Управління та Інспекція також реалізували свої права на касаційне оскарження рішень зі спору, подавши до Вищого адміністративного суду України касаційні скарги. Посилаючись на визначення платникові грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та з податку на додану вартість відповідно до вимог чинного законодавством (зокрема, підпункту 9.12.1 пункту 9.12 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», пунктів 177.1, 177.2, 177.6, 177.9 статті 177, пункту 189.4 статті 189 Податкового кодексу України, пункту 4.7 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»), відповідачі просять повністю відмовити у задоволенні позову СПД ОСОБА_1, скасувавши у відповідній частині оскаржувані судові акти.