ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"09" березня 2016 р. м.Київ К/800/21888/15 К/800/21890/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді Заяць В.С.,
Стрелець Т.Г.,
секретар судового засідання - Загородня М.О.,
за участю:
прокурора - Зузак І.О.,
представників:
позивача - Харчука Р.І.,
відповідача-1 - Ільченко І.В.,
третьої особи ТОВ «Гео Альянс Південно-Орільське» - Головань М.С.,
третьої особи Державної служби геології та надр України - Теренчука Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Кабінету Міністрів України та заступника Генерального прокурора України на постанову господарського суду міста Києва від 07 липня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року у справі за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтек Гео», Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, треті особи - Концерн «Гео Альянс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Гео Альянс Південно-Орільське», Державна служба геології та надр України, про визнання недійсним дозволу, зобов'язання вчинити дії та розірвання угоди, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2006 року заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтек Гео», Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, в якому просило визнати недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами від 01 листопада 2004 року № 2586, виданого Державним комітетом природних ресурсів України; зобов'язати Міністерство вчинити дії з анулювання зазначеного дозволу; розірвати укладену угоду № 2586 про умови користування нафтогазоносними надрами Південно-Орільської площі від 01 листопада 2004 року, укладеної між Державним комітетом природних ресурсів України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтек Гео».
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначав, що оскаржуваний дозвіл №2586, в порушення вимог положень ст.9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», виданий Державним комітетом природних ресурсів України товариству з обмеженою відповідальністю «Інтек Гео» без проведення аукціону, що є підставою для визнання його недійсним, анулювання та розірвання угоди про умови користування надрами.
Ухвалами господарського суду міста Києва від 19 травня 2006 року, 26 травня 2011 року та від 08 червня 2011 року залучено до участі у справі у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору відповідно Концерн «Гео Альянс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Гео Альянс Південно-Орільське» та Державну службу геології та надр України.
Постановою господарського суду міста Києва від 07 липня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.
При винесенні рішень суди попередніх інстанцій виходили із того, що допущені Державним комітетом природних ресурсів України порушення приписів законодавства при наданні дозволу на користування надрами саме по собі не може бути підставою для визнання недійсним спеціального дозволу на користування надрами, оскільки ТОВ «Інтек Гео», отримавши дозвіл, стало його власником і не може бути позбавлене права володіння майновими правами у зв'язку з перевищенням органом державної влади своєї компетенції при наданні такого права, оскільки на розумних підставах сподівалось на обґрунтованість та правомірність дій державного органу та мало законні очікування на отримання такого права та можливість мирного володіння майном.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями, Кабінет Міністрів України та заступник Генерального прокурора України звернулися до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просять судові рішення скасувати, ухвалити нове, яким позов задовольнити.
У касаційних скаргах скаржники зазначають, що на час видачі ТОВ «Інтек Гео» спеціального дозволу на користування надрами діяла імперативна норма ст.9 Закону України «Про Державний бюджет на 2004 рік» та був встановлений єдиний порядок отримання такого дозволу - на засадах аукціону, у зв'язку з чим вказують, що Державним комітетом природних ресурсів України видано оскаржуваний дозвіл з порушенням вимог чинного законодавства, що є підставою для визнання його недійсним.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 жовтня 2014 року касаційні скарги Кабінету Міністрів України та заступника Генерального прокурора України залишено без задоволення, постанова господарського суду міста Києва від 07 липня 2011 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року - без змін.
Постановою Верховного Суду України від 21 квітня 2015 року задоволено заяву заступника Генерального прокурора України; ухвалу Вищого адміністративного суду України від 09 жовтня 2014 року скасовано; справу направлено на новий касаційний розгляд.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтек Гео», Концерн «Гео Альянс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Гео Альянс Південно-Орільське» проти касаційних скарг заперечують, просять відмовити у їх задоволенні, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та третіх осіб, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Сервіси для юристів