ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"08" липня 2014 р. м. Київ К/800/3579/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),
Малиніна В.В.,
Швець В.В.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про визнання незаконними наказів про звільнення та поновлення на роботі за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління МВС України в Тернопільській області про визнання незаконними наказів про звільнення та поновлення на роботі.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем незаконно прийнято без юридично значимих доказів, які б свідчили про порушення службової дисципліни п. 1 наказу УМВС України в Тернопільській області № 152 о/с від 15.07.2013, яким позивача звільнено з органів внутрішніх справ за п.64 «є» (за порушення дисципліни).
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року року залишено без змін постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року.
ОСОБА_4 не погодився з постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року та ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року і звернувся до суду з касаційною скаргою, в який просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, вважає, що касаційна скарга ОСОБА_4 підлягає задоволенню в повному обсязі, на підставі наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.
ОСОБА_4 перебував на службі в УМВС України в Тернопільській області на посаді начальника оперативних розробок УДСБЕЗ КМ УМВС України в Тернопільській області.
Наказом начальника УМВС України в Тернопільській області від 03.07.2013 р. № 617 щодо ОСОБА_4 призначено службове розслідування за фактом відкриття кримінального провадження стосовно окремих працівників УДСБЕЗ УМВС України в Тернопільській області.
Підставою для проведення службового розслідування послужила інформація про те, що 18 червня 2013 року УСБ України в Тернопільській області внесено відомості до ЄРДР та розпочато кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільскої області від 05 липня 2013 року № 607/11650/13-к, ОСОБА_4 відсторонено від посади начальника оперативних розробок УДСБЕЗ КМ УМВС України в Тернопільській області, строком на 60 днів.
10 липня 2013 року, УМВС України в Тернопільській області щодо позивача видано наказ № 699 від «Про грубі порушення службової дисципліни, допущенні окремими працівниками УДСБЕЗ УМВС в області, та покарання винних».
15 липня 2013 року наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області № 152 о/с, позивача звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил України за п. 64 «є» (порушення службової дисципліни) про, що повідомлено листом від 15.07.2013 № 2/15-1789.
Вважаючи вказані рішення незаконними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з правомірності прийняття оскаржуваних наказів, оскільки звільнення позивача з органів внутрішніх справ відповідає тяжкості вчиненого позивачем проступку, який є грубим порушенням службової дисципліни.
Проте, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції не погоджується з таким висновком, так як Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Тернопільській області передчасно, без достатніх підстав застосовано до позивача крайній захід дисциплінарного впливу - звільнення з органів внутрішніх справ.
Порядок проходження публічної служби в органах внутрішніх справ регулюється Законом України від 20 грудня 1990 року № 565-XII "Про міліцію", Дисциплінарним статутом ОВС та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114.
Відповідно до приписів п.п. «є» п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою рядового або начальницького складу службової дисципліни, визначення якої наведене у статті 1 цього Статуту (стаття 2 Дисциплінарного статуту ОВС).
Сервіси для юристів