ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"08" червня 2016 р. м. Київ К/800/45909/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Калашнікової О.В.,
Суддів: Сороки М.О.,
Чумаченко Т.А.
секретар судового засідання - Маджар О.
за участю
представника позивача - Вакуленко С.В.
представників відповідача - Сінгур О.В., Барікова Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2015 року у справі № 826/9924/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" звернулось в суд з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, в якому просило: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо видачі позивачу продовженої ліцензії; зобов'язати відповідача видати позивачу продовжену на строк не менше 5 років ліцензію.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2015 року, позовні вимоги задоволені. Визнана протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, щодо видачі товариству з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" оформленої на бланку продовженої на строк не менше 5 років ліцензії товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" (серія АВ №303668, переоформлена НКРЗІ 07 червня 2007 року) на надання послуг міжнародного та міжміського комутованого телефонного зв'язку з особливими умовами: "дозволяється надання послуг міжнародного та міжміського комутованого телефонного зв'язку в мережах зв'язку загального користування". Зобов'язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, видати товариству з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" оформлену на бланку продовжену на строк не менше 5 років ліцензію товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" (серія АВ №303668, переоформлена НКРЗІ 07 червня 2007 року) на надання послуг міжнародного та міжміського комутованого телефонного зв'язку з особливими умовами: "дозволяється надання послуг міжнародного та міжміського комутованого телефонного зв'язку в мережах зв'язку загального користування". Присуджений на корить позивача здійснений ним судовий збір у розмірі 146,16 грн. із Державного бюджету України.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18 червня 2007 року Національною комісією з питань регулювання зв'язку України видано позивачу ліцензію серії АВ №303668 (дата прийняття та номер рішення про переоформлення ліценції: 07 червня 2007 року №779) на надання послуг телефонного зв'язку (крім відомчих об'єктів) на території м. Київ, м. Запоріжжя та області, м. Дніпропетровськ та області, м. Донецьк та області, м. Луганськ та області, м. Львів та області, м. Одеса та області, м. Харків та області, Автономної Республіки Крим (за винятком м. Севастополь) (далі - ліцензія). Строк дії ліцензії: із 18 червня 2007 року по 23 вересня 2012 року.
Листом від 29 березня 2012 року позивач звернувся до відповідача із заявою про продовження строку дії ліцензії.
Листом від 17 квітня 2012 року №01-2386/09 відповідач повідомив позивача про те, що нормами Закону України "Про телекомунікації" та Ліцензійних умов здійснення діяльності у сфері телекомунікацій з надання послуг фіксованого зв'язку із правом технічного обслуговування та експлуатації мереж і надання в користування каналів електрозв'язку: місцевого, міжміського, міжнародного, затверджених рішенням Державного комітету зв'язку та інформатизації України №1789 від 10 грудня 2009 року, не передбачена подача заяв, видача ліцензій і продовження терміну дії ліцензій на такий вид діяльності "як надання послуг міжнародного та міжміського комутованого телефонного зв'язку" та запропоновано позивачу для продовження здійснення діяльності у сфері телекомунікацій звернутися до відповідача із заявою про видачу ліцензії, передбаченої ст. 42 Закону України "Про телекомунікації", у порядку, встановленому законом та відповідними ліцензійними умовами.
Вважаючи, що відповідачем неправомірно не продовжено строк дії ліцензії, позивач звернувся до суду із вимогою про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2012 року у справі №2а-8472/12/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року, позов ТОВ "Телесистеми України" задоволений. Зобов'язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та Інформатизації з 23.09.2012 продовжити строк дії ліцензії товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" (серія АВ № 303668, переоформлена НКРЗ 07.06.2007 року) на строк не менше 5 років. Зобов'язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації застосувати до товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" для продовження строку дії ліцензії товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" (серія АВ № 303668) плату в розмірі 30 % від розміру плати сплаченої товариством з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" за видачу ліцензії (№ 000344 від 23.09.1997).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 лютого 2013 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року залишено без змін.
Відповідачем 11 квітня 2013 року прийнято рішення №217 "Про продовження строку дії ліцензії товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" (серія АВ №303668, переоформлена НКРЗ 07.06.2007 року)", яким продовжено позивачу строк дії ліцензії із 23 вересня 2012 року по 22 вересня 2017 року (далі - рішення №217).
Рішенням відповідача від 17 вересня 2013 року №606 про ліцензування в сфері комунікацій на підставі ч. 3 ст. 48, ст. 49 та ч. 1 ст. 53 Закону України "Про телекомунікації" скасовано рішення №217 у зв'язку із ненаданням заявником документів, що підтверджують внесення плати за продовження строку дії ліцензії.
Вказане рішення позивачем оскаржено у судовому порядку.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2013 року у справі №826/16304/13-а відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Телесистеми України".
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2014 року рішення суду першої інстанції скасоване, позов задоволений. Визнане протиправним та скасоване рішення НКРЗІ від 17 вересня 2013 року №606 в частині скасування рішення №217 у зв'язку з ненаданням заявником документів, що підтверджують внесення плати за продовження строку дії ліцензії. Суд по цій справі зазначив, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2012 року по справі № 2а-8472/12/2670 не визначено суму, яка підлягає сплаті за продовження дії ліцензії та послався на неналежне виконання відповідачем обов,язку по визначенню конкретної суми, що підлягає сплаті позивачем.
Сервіси для юристів