ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 260/3370/24
адміністративне провадження № К/990/45770/24, К/990/45783/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційними скаргами Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області та голови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року (головуючий суддя - Шевчук С. М., судді: Кухтей Р.В., Нос С.П.)
у справі № 260/3370/24
за позовом ОСОБА_1
до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області та голови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії
I. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом, в якому просила:
- визнати незаконними дії голови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області щодо ненадання частини щорічної основної відпустки за кілька попередніх років з 20 травня до 02 червня 2024 року тривалістю 10 робочих (14 календарних) днів, за письмовою заявою від 29 квітня 2024 року, та щодо невидання відповідного наказу про відпустку;
- визнати протиправною бездіяльність голови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області щодо ненадання частини щорічної оплачуваної додаткової відпустки за стаж роботи понад 10 років з 20 травня 2024 року тривалістю 15 календарних днів, за заявою від 08 травня 2024 року, шляхом видання відповідного наказу про відпустку головою Ужгородського міськрайонного суду;
- зобов`язати Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області надати щорічну оплачувану (основну та додаткову) відпустку (в тому числі невикористані дні за попередні роки) за заявою у визначений позивачем час та без обмеження по кількості днів відповідно до статті 136 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII);
- стягнути з Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області моральну шкоду у розмірі 49 999,95 грн, шляхом перерахування стягнутих коштів на рахунок обласного соціального гуртожитку для дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування (89200, м. Перечин, Закарпатська область, вул. Ужанська (Червоноармійська), 30, код ЄДРПОУ 35718689).
2. У обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що відмовляючи їй у наданні відпустки голова Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області діяв не в спосіб, визначений Законом № 1402-VIII та допускає протиправну бездіяльність, діє всупереч вимогам зазначеного закону та Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
3. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про часткове задоволення позовних вимог.
Визнано протиправними дії та бездіяльність Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області в особі голови вказаного суду щодо: відмови у наданні ОСОБА_1 частини щорічної основної відпустки за кілька попередніх років з 20 травня до 02 червня 2024 року тривалістю 10 робочих (14 календарних) днів, за письмовою заявою від 29 квітня 2024 року та щодо невидачі відповідного наказу про відпустку головою Ужгородського міськрайонного суду; відмови у наданні ОСОБА_1 щорічної оплачуваної додаткової відпустки за стаж роботи понад 10 років з 20 травня 2024 року тривалістю 15 календарних днів, за заявою від 08 травня 2024 року та щодо невидачі відповідного наказу про відпустку головою Ужгородського міськрайонного суду.
Зобов`язано Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області надати за заявою судді ОСОБА_1 щорічну оплачувану (основну та додаткову) відпустку (в тому числі невикористані дні за попередні роки), як матері двох неповнолітніх дітей відповідно до положень пункту 4 частини чотирнадцятої статті 10 Закону України «Про відпустки» та статті 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетного фінансування Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 778 грн.
5. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області та голова Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області звернулися з касаційними скаргами, в яких просили скасувати оскаржуване судове рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення у відповідній частині про відмову.
Сервіси для юристів