ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"08" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/63016/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Калашнікової О.В.Суддів:Васильченко Н.В. Леонтович К.Г. секретар судового засідання: Антипенко В.В.
за участю представників позивача: Скакун Л.М., Третякова П.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Незалежної Помісної Християнської Церкви Повного Євангелія "Церква Воскреслого Христа" на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 25 травня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року у справі за позовом Незалежної Помісної Християнської Церкви Повного Євангелія "Церква Воскреслого Христа" до Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання надати вихідні дані,-
в с т а н о в и л а:
Незалежна Помісна Християнська Церква Повного Євангелія "Церква Воскреслого Христа" звернулась в суд з позовом до Виконавчого комітету Вінницької міської ради, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила: визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 11.06.2009 року №1277 «Про відмову Незалежній Помісній Християнській Церкві Повного Євангелія «Церква Воскреслого Христа» в наданні вихідних даних на проектування і реконструкцію будівлі по вул. К. Маркса, 46 в духовний центр з прибудовою залу зібрань" (далі - Рішення №1277); зобов'язати відповідача розглянути і прийняти рішення, яким надати позивачу вихідні дані на проектування і реконструкцію приміщення, позначене на плані літерою "А 1", - приміщення позначене на плані літерою "А 2" будівлі № 46 по вул. К. Маркса у м. Вінниці в духовний центр з прибудовою залу зібрань на 900 місць; встановити відповідачу строк на протязі одного місяця з дня вступу в законну силу постанови суду у даній справі для подання звіту про виконання судового рішення.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачем були надані всі необхідні документи для отримання дозволу на проектування і реконструкцію будівлі, а відтак у відповідача не було підстав для відмови у наданні такого дозволу.
Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 25.05.2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, Незалежна Помісна Християнська Церква Повного Євангелія "Церква Воскреслого Христа" звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та задовольнити позовні вимоги.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до свідоцтва про власність за №186 від 09.04.2001 року, власником будинковолодіння площею 1949,8кв.м., що розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. К. Маркса, 46, є Незалежна Помісна Християнська Церква Повного Євангеліє "Церква Воскреслого Христа".
29.05.2009 року до Вінницького міського голови звернувся керівник Незалежної Помісної Християнської Церкви Повного Євангелія "Церква Воскреслого Христа" з проханням надати дозвіл на реконструкцію будівлі "Церква Воскреслого Христа", розташованої за адресою: м. Вінниця, вул. К. Маркса, 46, з прибудовою залу зібрань.
Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 11.06.2009 року № 1277 «Про відмову Незалежній Помісній Християнській Церкві Повного Євангелія «Церква Воскреслого Христа» в наданні вихідних даних на проектування і реконструкцію будівлі по вул. К. Маркса, 46 в духовний центр з прибудовою залу зібрань" відмовлено Незалежній Помісній Християнській Церкві Повного Євангеліє "Церква Воскреслого Христа" в наданні дозволу на проектування і реконструкцію будівлі по вул. К. Маркса, 46 в м. Вінниці в духовний центр з прибудовою залу зібрань.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не було надано всіх необхідних документів, а відтак відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв правомірно.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій посилались на положення Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності 12.03.2011 року, рішення Вінницької міської ради від 24.06.2010 року № 2870 "Про внесення змін до додатку до рішення міської ради від 07.05.2005 року №1198 "Про затвердження "Правил забудови та використання територій міста Вінниці. Частина 1 - Процедури і регламенти" та визнання такими, що втратили чинність, рішення міської ради від 26.06.2009 року №2427 та від 3010.2009 року №2549", Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №557 від 27.04.2011 року.
Однак, такі посилання свідчать про недодержання судами попередніх інстанцій норм статті 159 КАС України, оскільки, вказані нормативно-правові акти не були чинними на момент виникнення спірних відносин та не могли слугувати нормативним обґрунтуванням для прийняття оскаржуваного рішення Рішення №1277.
Правовідносини у справі регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, Земельного кодексу (далі - ЗК) України, Закону України «Про планування і забудову територій» від 20.04.2000 року №1699-IІІ, з наступними змінами і доповненнями (далі - Закон №1699-IІІ), Порядку надання вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №489 від 20.05.2009 року (далі - Порядок №489), а також Правилами забудови та використання територій міста Вінниці, затвердженими рішенням Вінницької міської ради №1198 від 27.05.2005 року, які були чинними на момент виникнення спірних відносин.
Відповідно до частин 2 і 3 статті 23 Закону №1699-IІІ, у редакції на час виникнення спору, забудова територій полягає в розміщенні та здійсненні будівництва нових об'єктів, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування існуючих об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівництво).
Розміщення об'єктів містобудування на території населених пунктів та за їх межами здійснюється відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки згідно із затвердженою містобудівною документацією, регіональними або місцевими правилами забудови.
Згідно з частинами 1 і 2 статті 27 Закону №1699-ІІІ фізична чи юридична особа, яка подала заяву (клопотання) про намір забудови на земельній ділянці, що перебуває у її власності або користуванні, має право на одержання вихідних даних для проектування об'єкта містобудування.
Основними складовими вихідних даних є: - містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки; - технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта містобудування; - завдання на проектування.
Порядком №489 визначено, що містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки та технічні умови надаються, зокрема, власникові/користувачеві земельної ділянки. Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки надаються: виконавчими органами сільських, селищних, міських рад - у разі розташування земельної ділянки в межах населеного пункту; місцевими держадміністраціями - в разі розташування земельної ділянки за межами населеного пункту.
Сервіси для юристів