Постанова ВАСУ від 08.02.2016 року у справі №800/507/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2016 року м. Київ справа № 800/507/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Чалого С.Я.суддів: Заяць В.С.

Калашнікової О.В.

Леонтович К.Г.

Сороки М.О.

секретар судового засідання Зубенко Д.В., за участю представників: позивача - не з'явився відповідача 1 - Нарольська Т.С. відповідача 2 - Біркіна А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_7 до Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним та скасування рішення,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_7 звернулася до суду з адміністративним позовом та просила, зокрема:

- визнати протиправними дії Вищої ради юстиції про доручення Вищій кваліфікаційній комісії суддів України щодо встановлення в діях судді Буддьонівського районного суду м.Донецька ОСОБА_7 ознак дисциплінарного проступку та порушення присяги судді та стосовно зупинення розгляду матеріалів щодо звільнення з посади за загальними обставинами;

- визнати незаконним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 18 листопада 2015 року щодо надання рекомендацій Вищій раді юстиції про звільнення ОСОБА_7 за ознаками порушення присяги судді;

- визнати протиправними дії Вищої ради юстиції щодо порушення строку розгляду заяви про звільнення ОСОБА_7 з посади судді Буддьонівського районного суду м.Донецька за власним бажанням та направити його до Верховної ради України з відповідним пакетом документів;

- в процесі підготовки справи до розгляду витребувати у відповідачів зазначені в позовній заяві оскаржувані рішення, оскільки позивачу їх ніхто не вручав, про їх наявність не повідомляв, у зв'язку з чим позивач не має можливості надати їх суду для забезпечення належного розгляду справи, про наявність таких рішень позивачу стало відомо тільки у грудні 2015 року з всесвітньої мережі інтернет.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що Указом Президента України від 01 жовтня 2008 року №882/2008 її призначено на посаду судді Буддьонівського районного суду м.Донецька.

Постановою Верховної ради України від 05 вересня 2013 року №452-VII позивача обрано на посаду судді Буддьонівського районного суду м.Донецька безстроково.

Позивач зазначає, що з травня 2014 року м.Донецьк стало підвергатися артилерійським обстрілам. При цьому, вона продовжувала виконувати обов'язки судді та здійснювати правосуддя. Однак, по виході з щорічної відпустки наприкінці 2014 року, приміщення суду у м.Донецьк було опечатано владою ДНР.

В подальшому, позивачем було прийнято рішення про звільнення з посади судді за власним бажанням, у зв'язку з чим 04 жовтня 2014 року ОСОБА_7 власноруч написала заяву про звільнення за власним бажанням та 08.10.2014 року надіслала її рекомендованою поштою до Вищої ради юстиції. Також до заяви був доданий необхідний пакет документів.

08 вересня 2015 року секція Вищої ради юстиції в порушення вимог закону, тобто майже через рік приступила до розгляду заяви позивача і ухвалила висновок рекомендувати Вищій ралі юстиції звернутися до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для встановлення в діях 10 суддів, у тому числі і ОСОБА_7, ознак дисциплінарного проступку та порушення присяги судді та зупинити розгляд матеріалів щодо звільнення з посади за загальними обставинами.

Позивач вказує, що перебуваючи на посаді судді вона жодного разу не піддавалася дисциплінарній відповідальності, належним чином виконувала покладені державою обов'язки, не допускаючи порушень закону і присяги судді.

Тому, позивач вважає безпідставними дії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, надаючи рекомендацію Вищій раді юстиції щодо звільнення з посади судді за ознаками порушення присяги.

Крім цього, вказує на протиправність дій ВРЮ і ВККСУ щодо тривалого не розгляду заяви про звільнення за власним бажанням, з урахуванням того, що позивач мешкає в зоні АТО, при цьому ніяких порушень присяги судді, які б давали можливість звільнення з цих підстав, в діях позивача не вбачається.

Також, позивач зазначає також, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України порушила не тільки ст.ст. 43, 64 Конституції України, а і ч.ч. 8. 10 - 13 ст. 95. ч.ч. 2. 8 ст. 96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», встановивши в діях позивача як судді вину, при цьому порушуючи її право на захист, принцип змагальності, не повідомивши позивача і не запросивши на засідання. При цьому, прийняте ВККСУ рішення надіслано не було, в порушення ч. З ст. 97 Закону не оприлюднене: підстави, які «вбачала» Вища кваліфікаційна комісія суддів України щодо порушення присяги судді, позивачу не відомі.

Натомість, Вища кваліфікаційна комісія суддів України проти позовних вимог заперечує та вказує про таке.

29 січня 2015 року до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надійшло звернення голови Ради суддів України Сімоненко В.М. щодо порушення присяги суддями. В обґрунтування звернення заявник зазначила, що деякі з суддів, які є носіями судової влади в Україні та уповноважені здійснювати правосуддя й виконувати свої обов'язки на професійній основі, призначені на посади у незаконно створених установах самопроголошеної «Донецької Народної Республіки» (далі - «ДНР», «судах ДНР»). Ця обставина встановлена зі змісту документа - «Указу голови ДНР» № 03 від 9 січня 2015 року, копія якого надана як додаток до звернення. Згідно з цим документом серед «суддів», призначених у «Верховний суд ДНР», значиться ОСОБА_7