Постанова ВАСУ від 07.12.2016 року

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2016 року м. Київ К/9991/18842/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (правонаступник Державної податкової інспекції у м. Херсоні)

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21.10.2011

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2012

у справі № 2а-3616/11/0170/3 Херсонського окружного адміністративного суду

за позовом Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) «Херсонський суднобудівний завод»

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні, Головного управління державного казначейства України в Херсонській області (ДПІ)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень та стягнення бюджетної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21.10.2011, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2012, позов задоволено: скасовані податкові повідомлення-рішення від 26.03.2009 № 0001422301/0 та від 11.06.2009 № 0001422301/1; стягнуто з Державного бюджету України в особі Головного управління Державного казначейства України в Херсонській області на користь ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» бюджетний борг із невідшкодованого ПДВ у сумі 1078233,98 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1706,80 грн.

У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Як встановлено у судовому процесі, за наслідками перевірок правомірності заявлених позивачем сум бюджетного відшкодування з ПДВ за березень, квітень, травень, червень, липень 2008 року ДПІ складено акт від 16.03.2009 № 957/23-2/14308500, згідно з висновками в якому позивач порушив норми підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 167/97-ВР): завищив заявлені суми бюджетного відшкодування у податковому обліку за березень, квітень, травень, червень, липень 2008 року на загальну суму 1078233,98 грн. Такий висновок зроблено у зв'язку з неможливістю підтвердити сплату ПДВ в зазначеній сумі платниками цього податку - постачальниками по всьому ланцюгу поставки: ТОВ «Селект», ПП «Агро-Хім-Трейд», ЗАТ «Ілліч-Сталь», ТОВ «Морський будівельний комплекс», ТОВ «Донметранс», ТОВ «Транс агентство плюс», ТОВ «Аріс».

На підставі акта перевірки та за результатами адміністративного оскарження ДПІ стосовно позивача прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.03.2009 № 0001422301/0 та від 11.06.2009 № 0001422301/1 про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за березень, квітень, травень, червень, липень 2008 року на загальну суму 1078233,98 грн.

За визначенням пункту 1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР (втратив чинність з 1 січня 2011 року у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст.7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду (підпункт 7.7.2 цього пункту).

Платник податку, згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту, може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 ст. 200 цього Кодексу (норми статті 200 в редакції Закону України від 02.12.2010 № 2755-VІ) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.