Постанова ВАСУ від 07.10.2014 року у справі №875/242/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2014 року м. Київ справа № 875/242/14

вх. А/800/188/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Маринчак Н.Є.,

суддів: Вербицької О.В.,

Муравйова О.В.

за участю секретаря: Сватко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центральної виборчої комісії

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2014 року

у справі №875/242/14

за позовом ОСОБА_2

до Центральної виборчої комісії

про визнання протиправною та скасування постанови в частині, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

03.10.2014р. позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ЦВК, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Центральної виборчої комісії №1318 від 29.09.2014р. в частині відмови у реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_2 в одномандатному виборчому окрузі №36 на позачергових виборах народних депутатів України 26.10.2014р. та зобов'язати відповідача зареєструвати кандидатом у народні депутати України ОСОБА_2 в одномандатному виборчому окрузі №36 на позачергових виборах народних депутатів України 26.10.2014р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що останнім були виконання всі вимоги, які передбачені ч.2 ст.55 Закону України «Про вибори народних депутатів України». Також зазначив, що заява про самовисування містить у собі зобов'язання у разі обрання депутатом припинити діяльність чи скласти представницький мандат, які відповідно до Конституції України та законів України несумісні з мандатом народного депутата України, тому вважає оскаржену постанову ЦВК протиправною, необґрунтованою, прийнятою за відсутністю передбачених законом підстав, такою що прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2014р. позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Центральної виборчої комісії №1318 від 29.09.2014р. в частині відмови у реєстрації кандидату у народні депутати України ОСОБА_2 в одномандатному виборчому окрузі №36 на позачергових виборах народних депутатів України 26.10.2014р. Зобов'язано Центральну виборчу комісію повторно розглянути документи для реєстрації ОСОБА_2 кандидатом у народні депутати України у одномандатному окрузі №36 на позачергових виборах народних депутатів України 26.10.2014р. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2014 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції не надав належну оцінку тому, що у заяві про самовисування позивача відсутнє зобов'язання у разі обрання ОСОБА_2 депутатом припинити діяльність чи скласти представницький мандат, яка відповідно до Конституції України та законів України несумісна з мандатом народного депутата України, у зв'язку з чим, подана заява не відповідає вимогам пункту 1 частини другої ст.55 Закону України "Про вибори народних депутатів України" та не може вважатися поданою.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, надав письмові заперечення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 24.09.2014р. позивачем подано до Центральної виборчої комісії заяву про самовисування та інші документи щодо реєстрації його кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №36 на позачергових виборах народних депутатів України 26.10.2014р.

29.09.2014р. Центральною виборчою комісією було прийнято постанову №1318 про відмову в реєстрації кандидатом у народні депутати України позивача в одномандатному виборчому окрузі №36 на позачергових виборах народних депутатів України 26.10.2014р., мотивуючи тим, що на порушення п.1 ч.2 ст.55 Закону України «Про вибори народних депутатів України» заява ОСОБА_2 про самовисування не містить зобов'язання у разі його обрання депутатом припинити діяльність, яка відповідно до Конституції України та Законів України несумісна з мандатом народного депутата України.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що перелік підстав для відмови в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати встановлено ст.ст.59, 60 Закону України "Про вибори народних депутатів України". Оскільки відсутній нормативно-правовий акт, який би уточнював чи розширював перелік підстав для відмови в реєстрації кандидата у депутати та, враховуючи беззаперечний факт подання позивачем до ЦВК усіх документів, перелік яких визначений п.п.1-6 ч.2 ст.55 вказаного Закону, у тому числі, заяви про самовисування його кандидатом у народні депутати в одномандатному виборчому окрузі, у якій зазначено, що він не має на день подачі документів будь-якого мандату, суд першої інстанції вважає постанову Центральної виборчої комісії №1318 від 29.09.2014р. в частині відмови у реєстрації кандидату у народні депутати України ОСОБА_2 в одномандатному виборчому окрузі №36 на позачергових виборах народних депутатів України 26.10.2014р. протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Крім того, враховуючи ч.2 ст.11 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність вийти за межі заявлених позовних вимог та зобов'язати Центральну виборчу комісію України повторно розглянути подані ОСОБА_2 документи для реєстрації кандидатом у народні депутати України у одномандатному окрузі №36 на позачергових виборах народних депутатів України 26.10.2014р., в порядку та строки, передбачені Законом України «Про вибори народних депутатів України».

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з такими висновками суду першої інстанції у зв'язку з неправильним застосуванням норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, з огляду на наступне.