ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 жовтня 2014 року м. Київ справа № 875/168/14
вх. №А/800/176/14
вх. №А/800/184/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - судді Кобилянського М.Г.,
суддів: Амєліна С.Є., Юрченка В.В.,
секретар судового засідання: Пилипчук Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови від 29 вересня 2014 року №1334, зобов'язання вчинити дії
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 - представника позивача ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2014 року,
за апеляційною скаргою Центральної виборчої комісії на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2014 року,
в с т а н о в и л а:
01 жовтня 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд із вказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що постановою Центральної виборчої комісії від 29 вересня 2014 року № 1334 йому відмовлено в реєстрації кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №170 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Прийняття відповідачем оскаржуваної постанови обґрунтовано тим, що всупереч пункту 2 частини другої статті 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України» від 17 листопада 2011 року № 4061-VI (далі - Закон № 4061-VI) в автобіографії позивача відсутні відомості про його трудову діяльність, склад сім'ї та адресу місця проживання. Оскільки пунктом 2 частини другої статті 55 Закону № 4061-VI не зазначено чіткого змісту цих відомостей, то позивачем вказано: «Відомості про трудову діяльність: з 2014 - дотепер: директор ПП «НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ». Склад сім'ї: одружений є син 7 років. Адреса місця проживання: 62702, АДРЕСА_1». Позивач вважає, що виконав усі вимоги пункту 2 частини другої статті 55 Закону № 4061-VI щодо надання обов'язкових відомостей встановлених цією статтею. Також зазначав, що відповідно до частини третьої статті 60 Закону № 4061-VI помилки і неточності, виявлені в поданих кандидатами на реєстрацію документах, підлягають виправленню і не є підставою для відмови в реєстрації кандидата в депутати.
Позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову Центральної виборчої комісії «Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5» від 29 вересня 2014 року № 1334 в частині відмови у реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_1 в одномандатному виборчому окрузі № 170 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року; зобов'язати Центральну виборчу комісію здійснити реєстрацію ОСОБА_1 кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 170 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано постанову Центральної виборчої комісії «Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5» від 29 вересня 2014 року № 1334 в частині відмови в реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_1 в одномандатному виборчому окрузі №170.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення в частині відмови у задоволенні позову про зобов'язання вчинити дії та ухвалити в цій частині нове рішення, яким зобов'язати Центральну виборчу комісію зареєструвати позивача кандидатом в народні депутати.
В апеляційній скарзі представником позивача зазначено, що визнавши протиправною та скасувавши постанову Центральної виборчої комісії від 29 вересня 2014 року №1334 в частині відмови в реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_1, суд безпідставно не поновив порушені права позивача, оскільки в задоволенні позову про зобов'язання Центральної виборчої комісії зареєструвати кандидатом у народні депутати відмовив з посиланням на недоліки у поданих документах та на частину третю статті 60 Закону № 4061-VI.
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2014 року відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
В апеляційній скарзі відповідачем зазначено, що позивачем в порушення вимог Закону № 4061-VI не подано до Центральної виборчої комісії автобіографії кандидата у народні депутати України, що передбачена статтею 55 Закону, а поданий нею документ з ідентичною назвою не відповідає законодавчо встановленим вимогам. Крім того, відповідач зауважив, що позивачем до адміністративного позову додано як доказ завірену ним 1 жовтня 2014 року автобіографію, яка відмінна від автобіографії, поданої ОСОБА_1 24 вересня 2014 року до Комісії разом з іншими документами для реєстрації кандидатом у народні депутати України. Відтак, автобіографія, додана ОСОБА_1 до адміністративного позову, не може бути належним доказом у справі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга представника позивача задоволенню не підлягає, апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно довідки про прийняття документів від 24 вересня 2014 року ОСОБА_1 було подано до Центральної виборчої комісії такі документи:
Сервіси для юристів