ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 липня 2015 року м. Київ К/9991/53554/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - судді суддівТракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 4 травня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області про перерахунок пенсії,
в с т а н о в и л а :
У квітні 2011 року позивачка звернулась до суду із вказаним позовом до відповідача. Просила визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області та зобов'язати відповідача здійснити ОСОБА_4 перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 4 квітня 2011 року.
Постановою Корюківського районного суду Чернігівської області від 4 травня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2012 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області та зобов'язано відповідача здійснити ОСОБА_4 перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 4 квітня 2011 року по 4 травня 2011 року.
У касаційній скарзі ставиться питання про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового судового рішення про задоволення позову.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачка є інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою, особою віднесеною до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, має право на пенсію відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, та що суми зазначених пенсій позивачці слід виплачувати, починаючи з 4 квітня 2011 року по 4 травня 2011 року.
Відповідно до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам ІІ групи - 75 % мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника. Частиною четвертою зазначеної статті визначено, що в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік» № 3491-6 від 14 червня 2011 року прикінцеві положення доповнено пунктом 4 таким змістом: «Установити, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік». На виконання Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік» № 3491-6 від 14 червня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» № 745 від 6 липня 2011 року, яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
За таких обставин, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_4
Разом з тим, з висновками судів про обмеження виплат пенсії 4 травня 2011 року погодитися не можна.
Виплата пенсії є періодичним платежем.
Аналіз положень ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не дає підстав для висновку про встановлення зазначеним Законом обмежень щодо періоду для призначення та виплати державної та додаткової пенсій у розмірах, передбачених цими нормами.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 11 грудня 2012 року (справа № 21-393а12) та від 19 березня 2013 року (справа №21-53а13).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно ст. 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
Статтею 229 цього Кодексу встановлено, що суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Враховуючи те, що судами першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлено обставини справи, але неправильно застосовано норми матеріального права, а рішення суду першої інстанції є помилковим тільки в частині, колегія суддів дійшла висновку, що судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції зміні шляхом виключення з третього абзацу резолютивної частини вказаної постанови кінцевої дати перерахунку пенсії позивачки - 4 травня 2011 року.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а :
Сервіси для юристів