ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"07" червня 2016 р. м. Київ К/800/53959/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої судді: Васильченко Н.В.,
суддів: Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,
при секретарі: Яроші Д.В.,
за участю представника позивача: Петруньок С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року у справі № 804/3120/15 за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
в с т а н о в и л а :
У травні 2013 року Дніпропетровське обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів звернулося в суд з позовом до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», в якому просило стягнути з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» адміністративно-господарських санкцій у розмірі 6 409 642,05 грн. та пені у розмірі 1281,93 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» в 2012 році невірно відобразив у звіті за формою № 10-ПІ кількість місць для працевлаштування інвалідів, у зв'язку з чим відповідач самостійно в строк до 15.04.2013 року повинен був сплатити адміністративно-господарських санкцій у розмірі 6 409 642,05 грн. та пені у розмірі 1281,93 грн., проте, вказана сума відповідачем самостійно сплачена не була.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року, адміністративний позов задоволено та стягнуто з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» заборгованість зі сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 6 409 642,05 грн. та пені у розмірі 1281,93 грн.
Не погоджуючись з ухваленими по справі судовими рішеннями Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві у 2012 році становила 7251 особу, що підтверджується даними звіту за формою № 10-ПІ за 2012 рік. Кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених за вимогами Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»№ 875-ХІІ складала за даними відповідача 76 осіб. Така кількість розрахована відповідачем з фактичних робочих місць, на яких не заборонена праця інвалідів.
Позивачем проведена невиїзна перевірка стану виконання підприємством статтей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-ХІІ, в результаті якої встановлено, що кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених за вимогами Закону № 875-ХІІ - 290 осіб, оскільки цю кількість треба вираховувати із загальної кількості працюючих на підприємстві, тобто із 7251 особи.
Підприємством самостійно не нараховані адміністративно-господарські санкції, у зв'язку з чим позивачем у відповідності зі статтею 20 Закону № 875-ХІІ визначена сума адміністративно-господарських санкцій, яку повинно перерахувати підприємство до Державного бюджету в розмірі 6 409 642,05 грн.
Згідно звіту Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» за формою 10-ПІ за 2012 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 7251 особу, кількість інвалідів - штатних працівників, які фактично працювали на робочих місцях у відповідача за 2012 рік, створених відповідно до вимог статті 19 Закону № 875-ХІІ становила 155 осіб.
Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів вважає, що на підприємстві не виконаний норматив щодо працевлаштування 135 інвалідів.
Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що до обов'язків підприємства відноситься створення робочих місць для інвалідів у розрахунку 4% від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік та інформування держави про наявність таких місць шляхом подання щорічної звітності до Фонду соціального захисту інвалідів та щомісячної звітності до районного центру зайнятості. Відповідачем було подано позивачу звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за формою 10-ПН за 2012 рік, в якому ним було самостійно визначено середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у кількості 7251 осіб, з яких середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність складає 155 осіб, а кількість місць для працевлаштування інвалідів складає 76 місць, кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів розраховувалася виходячи з розрахунку робочих місць, на яких не була заборонена праця інвалідів (1897 осіб).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2012 рік має становити 7251*4% = 290 місць, оскільки норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів має розраховуватися виходячи з середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік (тобто виходячи від загальної чисельності працюючих).
Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів має розраховуватися виходячи з середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік (тобто виходячи від загальної чисельності працюючих). Таким чином норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2012 рік мав становити 7251*4% = 290 місць.
Середньооблікова кількість штатних працівників інвалідів на підприємстві у 2012 році становила 155 осіб у зв'язку з чим, кількість не працевлаштованих інвалідів становить 290-155=135 осіб.
Разам з тим колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла думки, що тільки факт невірного визначення підприємством кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів не є єдиною та достатньою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за невиконання вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» входячи із наступного.
Згідно статті 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Відповідно до звіту відповідача за формою 10-ПІ за 2012 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 7251 особу, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону № 875-ХІІ зазначена відповідачем як 76, фактично протягом року на підприємстві інвалідів працювало 155 осіб. Таким чином, на підприємстві не працевлаштовано 135 інвалідів.
Відповідно до частини 3 статті 18 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Сервіси для юристів