ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 жовтня 2014 року м. Київ справа № А/800/136/14 (875/205/14)
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого суддіМороз Л.Л.,суддівГорбатюка С.А., Шведа Е.Ю.,
за участю: секретаря судового засідання Загородньої М.О.,
представника позивача ОСОБА_4,
представника відповідача Рахнянського Б.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2014 року у справі № 875/205/14 за позовом ОСОБА_6 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови Центральної виборчої комісії від 30 вересня 2014 року № 1376 у частині та зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК) про визнання протиправною та скасування постанови ЦВК від 30 вересня 2014 року № 1376 Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_6 та інших (далі - постанова ЦВК № 1376) у частині відмови у реєстрації кандидата в народні депутати України ОСОБА_6 та зобов'язання ЦВК повторно розглянути подані ОСОБА_6 документи для реєстрації кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 200 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року, та прийняти рішення відповідно до частини 6 статті 59 Закону України від 17 листопада 2011 року № 4061-VI «Про вибори народних депутатів України» (далі - Закон № 4061-VI).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Висновок суду ґрунтується на тому, що подана позивачем заява про самовисування кандидатом у народні депутати не містить зобов'язання у разі обрання депутатом скласти представницький мандат, який відповідно до Конституції України та законів України несумісний з мандатом народного депутата України, тому така заява не може вважатись заявою про самовисування у розумінні Закону № 4061-VI. Тому, ЦВК обґрунтовано ухвалила рішення про відмову ОСОБА_6 у реєстрації кандидатом у народні депутати України.
Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2014 року ОСОБА_6 04 жовтня 2014 року звернувся до Вищого адміністративного суду України із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення Київським апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.
У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити її у повному обсязі; представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Із матеріалів справи вбачається, що 25 вересня 2014 року ОСОБА_6 подав до ЦВК документи для проведення реєстрації його кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 200 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року.
Постановою ЦВК № 1376 ОСОБА_6 відмовлено у реєстрації кандидатом у народні депутати України у зв'язку з відсутністю у його заяві про самовисування зобов'язання у разі обрання депутатом припинити діяльність, яка відповідно до Конституції України та законів України несумісна з мандатом народного депутата України. Тому відповідач дійшов висновку, що поданий позивачем документ не є заявою про самовисування кандидатом у народні депутати у розумінні пункту 1 частини другої статті 55 Закону № 4061-VI, що відповідно є підставою, передбаченою пунктом 2 частини першої статті 60 цього закону, для відмови в реєстрації позивача кандидатом у депутати.
Відмовляючи у задоволенні позову, Київський апеляційний адміністративний суд виходив з того, що ЦВК довела наявність обставин, передбачених пунктом 2 частини першої статті 60 Закону № 4061-VI, як підстава для відмови у реєстрації кандидата у депутати.
Колегія суддів не погоджується із вказаними висновками Київського апеляційного адміністративного суду з огляду на таке.
За змістом частини другою статті 55 Закону № 4061-VI Центральна виборча комісія реєструє кандидата у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування, за умови пред'явлення ним особисто одного із документів, передбачених пунктами 1 або 2 частини третьої статті 2 цього Закону, та отримання нею документів, зазначених у цій статті.
Згідно з наявною у матеріалах справи довідкою про прийняття документів, виданою ЦВК на підставі частин другої, четвертої статті 55 Закону № 4061-VI, 25 вересня 2014 року для реєстрації кандидатом у народні депутати України ОСОБА_6 подано, а ЦВК прийнято, зокрема, заяву про самовисування кандидатом у народні депутати України, автобіографію кандидата в депутати та інші, передбачені законом документи.
При цьому, заява про самовисування ОСОБА_6 містить зобов'язання у разі обрання народним депутатом України протягом місяця після офіційного оприлюднення результатів виборів передати в управління іншій особі належні підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом.
Також, у заяві ОСОБА_6 про самовисування міститься запис про те, що він будь-якого іншого представницького мандата, який відповідно до Конституції України та законів України несумісний з мандатом народного депутата, не має.
Докази того, що цей запис не відповідає дійсності у справі відсутні.
Отже, ОСОБА_6 не може бути зобов'язаний до вчинення дій, які виключаються внаслідок не настання події, що породжує певний обов'язок вчинити такі дії.
Приписи статті 60 Закону № 4061-VI містить вичерпний перелік підстав для відмови ЦВК у реєстрації кандидатів у депутати.
При цьому, Закон № 4061-VI, прямо передбачаючи таку підставу для відмови у реєстрації кандидатом у народні депутати як відсутність документів, зазначених у частині другій статті 55 цього Закону, не містить приписів щодо можливості відмови у реєстрації за наявності помилок і неточностей, виявлених у поданих кандидатами на реєстрацію документів.
Сервіси для юристів