ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 380/16471/24
адміністративне провадження № К/990/22364/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шевцової Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області,
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року (ухвалену колегією суддів у складі: судді-доповідача Гуляка В.В., суддів: Ільчишин Н.В., Носа С.П.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 08 липня 2024 року №127 про відмову у призначенні позивачу пенсії за вислугу років;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-XII), виходячи із розрахунку: за вислугу 20 років - 50 процентів відповідної суми грошового забезпечення, та за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідної суми грошового забезпечення, а також здійснити виплату недоотриманої пенсії із 04 вересня 2015 року.
2. В обґрунтування позову вказано, що на день звільнення позивач мав 22 роки 5 місяців 29 днів вислуги з урахуванням її пільгового обчислення, а тому набув право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ. У зв`язку із цим рішення Пенсійного фонду про відмову у призначенні пенсії позивач вважає протиправним.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року позов задоволено частково.
4. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 08 липня 2024 року №127 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону №2262-XII.
5. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути пакет документів від 27 червня 2024 року, скерований Міністерством внутрішніх справ України на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року у справі №380/1898/23 та вирішити питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ, з урахуванням пільгової вислуги, яка становить 22 роки 05 місяців 29 днів.
6. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
7. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що на день звільнення позивач мав вислугу років тривалістю 22 роки 05 місяців 29 днів з урахуванням її пільгового обчислення, а тому набув право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ. У зв`язку із цим суд дійшов висновку про протиправність рішення відповідача, прийнятого з підстав недостатності календарної вислуги років.
8. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року і ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.
9. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач звернувся за призначенням пенсії у 2024 році, тобто після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393» від 16 лютого 2022 року №119 (далі - постанова КМУ № 119). За чинного на той час правового регулювання необхідною умовою для призначення пенсії за вислугу років була наявність відповідної календарної вислуги, тоді як пільгова вислуга враховується лише для визначення розміру пенсії. Оскільки календарна вислуга позивача становила 17 років 00 місяців 18 днів, суд апеляційної інстанції визнав відмову відповідача правомірною.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
10. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року і залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року.
11. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції ухвалено оскаржувану постанову з неправильним застосуванням положень статей 19, 22, 46, 58 Конституції України, статей 12, 17, 17-1 Закону №2262-XII, Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 (далі - Порядок №393), постанови КМУ №119 та з порушенням положень статей 2, 242 КАС України.
12. Право на пенсію за вислугу років та умови його призначення визначаються виключно Законом №2262-XII, який є спеціальним і має пріоритет. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції безпідставно звузив дію цього закону, застосувавши обмеження, встановлені підзаконним актом, що прямо суперечить конституційному принципу верховенства права та положенням самого закону, який не містить заборон на врахування пільгової вислуги при визначенні саме права на пенсію.
Сервіси для юристів