ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2026 року
м. Київ
справа №460/13194/24
касаційне провадження № К/990/53486/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2025 (головуючий суддя - Курилець А.Р., судді - Кузьмич С.М., Мікула О.І.) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Управління від 21.06.2024 №009072090116, №009073090116, №009067090116, №009071090116, від 15.07.2024 №010293090116, №1027017000705-22, від 31.07.2024 №011228090116, №11243/17000705-22.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у квітні-червні 2024 року відповідачем проведено фактичні перевірки на акцизних складах позивача та встановлено порушення порядку зберігання та реалізації пального. Позивач вказує, що зазначених порушень не вчиняв, оскільки на момент проведення фактичних перевірок відповідне обладнання було встановлено та зареєстровано. Крім того, відповідач порушив порядок проведення перевірки, не зазначивши в наказі конкретні підстави її проведення.
Рівненський окружний адміністративний суд ухвалою від 31.10.2024 роз`єднав позовні вимоги у справі з виділенням у самостійні провадження частини позовних вимог.
У провадженні цієї адміністративної розглядаються позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.07.2024 №011228090116, №11243/17000705-22.
Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 10.07.2025 в задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що під час проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 не надано документів, які свідчать про проходження повірок, за результатами яких витратомір-лічильник є придатним для використання. Крім того, долучені до матеріалів справи форма ведення обліку товарних запасів та журнал обліку надходження нафтопродуктів (форми 13-НП) були сформовані після проведення фактичної перевірки, відповідно, державним інспекторам надані не були.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 15.10.2025 позов задовольнив частково. Скасував рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 в частині відмови в задоволенні позову щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Управління від 31.07.2024 №011228090116 (форми «ПС») в частині суми 20000 гривень та №11243/17000705-22 (форми «С») та ухвалив нову постанову в цій частині, якою позов ФОП ОСОБА_1 задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Управління від 31.07.2024 №011228090116 (форми «ПС») в частині суми штрафних (фінансових санкцій) 20000 гривень та №11243/17000705-22 (форми «С»). В решті рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Задовольняючи позов у визначеній судом апеляційної інстанції частині, суд виходив з того, що на дату перевірки контролюючим органом було встановлено наявність на акцизному складі позивача витратомірів/рівнемірів-лічильників рівня нафтопродуктів, які були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі, тому позивача було безпідставно притягнуто до відповідальності, передбаченої пунктом 128.1-1 статті 128.1 ПК України, відтак податкове повідомлення-рішення форми "ПС" від 31.07.2024 №0101228090116 в частині суми 20000 гривень підлягає скасуванню.
Також, суд апеляційної інстанції виснував, що наявність у позивача первинних документів, а також Форми ведення обліку товарних запасів та журналів обліку надходження нафтопродуктів на АЗС (13-НП), спростовує твердження контролюючого органу про встановлення в ході проведення фактичної перевірки порушення позивачем ведення обліку товарних запасів та відсутності документів. Твердження контролюючого органу, про те що, форма ведення обліку товарних запасів та журнал обліку надходження нафтопродуктів (форми 13-НП) були сформовані після проведення перевірки, ґрунтуються лише на припущеннях, без посилання на будь-яких докази та, у свою чергу, спростовуються наявністю самих документів. Відтак суд апеляційної інстанції дійшов висновку про протиправність оспорюваного податкового повідомлення-рішення форми "ПС" від 31.07.2024 №11243/17000705-22.
Відповідач, не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій скаржник визначає пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), яким передбачено право на касаційне оскарження, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, з посиланням у касаційній скарзі на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права.
В касаційній скарзі скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував пункт 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18.12.2018 у справі №813/3621/17, від 04.06.2019 у справі №809/886/19, від 23.07.2020 у справі №809/786/16.
Також, як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, пункти 1 та 4 частини другої статті 353 КАС України та зазначає, що суд апеляційної інстанції встановив обставини на підставі недопустимих доказів.
Скаржник доводить, що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно на підставі порушень, встановлених в ході проведення фактичних перевірок, під час проведення яких було зафіксовано порушення позивачем обліку, зберігання та реалізації пального, факт не ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів, а також продаж товарів, які не відображені в такому обліку.
Верховний Суд ухвалою від 16.01.2026 відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції просив залишити її без змін, а касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 05.05.2026 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 06.05.2026.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець 13.12.2012 (номер запису 2 608 000 0000 030987), перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків з 17.12.2012. Основним видом діяльності підприємця за КВЕД є 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування. До додаткових видів діяльності підприємця належать, зокрема, такі види: 47.30 Роздрібна торгівля пальним, 46.71. Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.
Сервіси для юристів