Постанова ВАСУ від 06.04.2016 року у справі №810/4320/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2016 року м. Київ К/800/31763/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.- головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційні скарги державної податкової інспекції у м. Славутичі Головного управління ДФС у Київській області (далі - Інспекція) та суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (далі - СПД ОСОБА_1)на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2015

у справі № 810/4320/14

за позовом СПД ОСОБА_1

до Інспекції

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційних скарг Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року СПД ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.04.2014 № 0001971700, № 0001981700, вимогу про сплату боргу від 02.07.2014 № Ф-0003531700 та рішення від 02.07.2014 № 0003541700 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказувала, що при визначенні обсягу виручки СПД ОСОБА_1 як платника єдиного податку за 2011 рік податковим органом було помилково враховано кошти, внесені позивачем на поточний рахунок на погашення овердрафтного кредиту.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2014 позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2015 назване рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено частково; визнано протиправним і скасовано вимогу від 02.07.2014 № Ф-0003531700 на суму боргу 1412,96 грн., а також рішення від 02.07.2014 № 0003541700 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в частині застосування до позивача штрафу в сумі 70,65 грн.; в решті позову відмовлено.

У прийнятті цієї постанови апеляційний суд виходив з того, що факт спрямування позивачем коштів, одержаних на рахунок у банку, на перекриття кредитного ліміту за овердрафтом не є підставою для невизнання таких коштів виручкою платника єдиного податку у розумінні пункту 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин, далі - Указ); в частині задоволення даного позову, за висновком суду, правильність донарахування платникові грошових зобов'язань не підтвердилася.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України СПД ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Київського окружного адміністративного суду.

Інспекція також скористалася правом на касаційне оскарження, подавши до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить частково скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та повністю відмовити у задоволенні даного позову.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити розглядувані касаційні вимоги з урахуванням такого.

Як вбачається з установлених судами за наявними у справі доказами обставин справи, Інспекцією було проведено документальну планову виїзну перевірку СПД ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013.

Результати перевірки викладені в акті від 13.03.2014 № 51/1700/НОМЕР_4.

Перевіркою виявлено, що у 2011 році позивач, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, одержала виручку в загальній сумі 647 114,96 грн., тобто понад граничний розмір (500 000 грн.), встановлений Указом для запровадження пільгового режиму оподаткування.

Зазначений факт було встановлено Інспекцією за наслідками аналізу Книги обліку доходів і витрат СПД ОСОБА_1 та грошових надходжень на розрахунковий рахунок позивача.

Також у підрозділі 3.2.1 розділу 3.2 акта перевірки відображено висновок Інспекції про розбіжність між сумою задекларованого позивачем доходу за 2012 рік (1 948 990,91 грн.) та сумою фактично одержаного платником доходу за цей період (1 980 578,24 грн.).

Наведені обставини слугували підставою для прийняття Інспекцією податкового повідомлення-рішення від 03.04.2014 № 0001981700, згідно з яким позивачеві збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 28 994,84 грн. за основним платежем та на 7248,72 грн. за штрафними санкціями.

Також, дійшовши висновку про виникнення у СПД ОСОБА_1 обов'язку зареєструватися платником ПДВ з 4 кварталу 2011 року, відповідач збільшив позивачеві грошове зобов'язання з ПДВ на 82102,5 грн. за основним платежем та на 20525,64 грн. за штрафними санкціями за 4 квартал 2011 року та за 1 квартал 2012 року згідно з податковим повідомленням-рішенням від 03.04.2014 № 0001971700.

Крім того, за наслідками перевірки позивачеві було донараховано грошове зобов'язання з єдиного внеску 12373,76 із застосуванням 1166,73 грн. штрафних санкцій, виходячи із суми заниженого позивачем оподатковуваного доходу за 2012 рік та невірного обчислення платником бази оподаткування цим платежем при участі позивача на добровільних засадах у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Відповідно до статті 1 Указу спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.