ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 березня 2017 року м. Київ справа № 800/372/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Бившевої Л.І., Маринчак Н.Є., Олендера І.Я., Шипуліної Т.М.,за участю секретаря:Корецького І.О., за участю:
представника позивача: Демченка С.О.
представників відповідача: Лиходій О.О., Гуцала Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
позовну заяву громадянки ОСОБА_10
до 1. Вищої ради юстиції
2. Президента України
про визнання протиправними дій, визнання незаконним, скасування рішення та указу в частині звільнення,
ВСТАНОВИВ:
Громадянка ОСОБА_10 пред'явила позов до Вищої ради юстиції про визнання протиправними дій щодо прийняття рішення «Про внесення подання Президентові України про звільнення судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_10» від 15.09.2016р., визнання незаконним та скасування зазначеного рішення та до Президента України про визнання незаконним і скасування Указу «Про призначення та звільнення суддів» від 29.09.2016р. в частині її звільнення з посади судді Печерського районного суду м. Києва за порушення присяги судді, посилаючись на те, що вказані дії вчинені, а акти прийняті - не у межах повноважень, визначених Конституцією та законами України, необґрунтовано (без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття (вчинення)) та упереджено.
Як на підставу позову ОСОБА_10 вказує на такі обставини:
рішення від 15.09.2016р. прийнято Вищою радою юстиції за результатами розгляду заяв громадянки ОСОБА_11 від 09.12.2014р. та прокурора Печерського району м. Києва ОСОБА_12 від 12.12.2014р., поданих до Тимчасової спеціальної комісії (далі - ТСК) відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» щодо перевірки дотримання нею як суддею Печерського районного суду м. Києва закону при ухваленні в січні 2014 року судових рішень у справах про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП), та переданих ТСК на розгляд Вищої ради юстиції після припинення діяльності Комісії за підписом особи (секретаря ТСК ОСОБА_13), яка на дату направлення матеріалів до Вищої ради юстиції (15.03.2016р.) не мала відповідних повноважень. З огляду на ці обставини Вища рада юстиції прийняла вище зазначене рішення на підставі матеріалів, які отримані не в установленому Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» порядку;
Вища рада юстиції не є уповноваженим законом органом щодо здійснення дисциплінарного провадження стосовно неї як судді місцевого суду. Оскільки частиною п'ятою ст. 2 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» встановлено, що заяви, щодо яких ТСК не встигла прийняти рішення до закінчення своїх повноважень, передаються до Вищої ради юстиції для продовження їх розгляду за загальною процедурою, уповноваженим органом для розгляду заяв ОСОБА_11 та прокурора Печерського району м. Києва згідно зі статтею 94 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є Вища кваліфікаційна комісія суддів України;
справи про адміністративне правопорушення, яких стосуються заяви ОСОБА_11 та прокурора Печерського району м. Києва, не містять матеріалів, які свідчать про участь осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності, в масових акціях протесту під час Революції Гідності, що виключає спеціальну перевірку її як судді, яка розглянула ці справи, відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні»;
приймаючи рішення від 15.09.2016р., Вища рада юстиції порушила статтю 58 Конституції України, оскільки застосувала норми Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції від 07.07.2010р., тоді як мала керуватися нормами цього Закону в редакціях від 22.01.2014р. та від 02.02.2014р., які діяли на дати ухвалення постанов у вище зазначених справах про адміністративне правопорушення;
рішення від 15.09.2016р. прийнято, в тому числі, за результатами розгляду заяви прокурора Печерського району м. Києва, який, однак, не є уповноваженим суб'єктом ініціювати спеціальну перевірку судді відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні»;
заява прокурора Печерського району м. Києва передана на розгляд члену Вищої ради юстиції ОСОБА_15 поза процедурою автоматизованого порядку розподілу заяв, скарг, матеріалів між членами Вищої ради юстиції, а тільки з підстав попереднього визначення його доповідачем за заявою ОСОБА_11;
рішення від 15.09.2016р. прийнято за участю в голосуванні Голови Вищої ради юстиції ОСОБА_16, членів Вищої ради юстиції ОСОБА_17, ОСОБА_18, які прямо або побічно зацікавлені у притягненні її, ОСОБА_10, до дисциплінарної відповідальності, про що свідчать, зокрема публічні висловлювання відповідного змісту цих осіб, внесення ОСОБА_18, як Головою Верховного Суду України, 27.02.2015р. на розгляд Верховної Ради України подання Генерального прокурора України про взяття її під варту; особисті зв'язки між ОСОБА_17 та ОСОБА_19, адвокатом ОСОБА_11 в судовому процесі при розгляді Печерським районним судом м. Києва справи про адміністративне правопорушення відносно останньої;
упередженістю щодо неї членів Вищої ради юстиції ОСОБА_16, ОСОБА_15 та ОСОБА_20, як політично заангажованих осіб, з огляду на призначення їх Президентом України, а ОСОБА_20, крім того, з урахуванням його мандату народного депутата України від політичної партії «Блок Петра Порошенка» в 2014 - 2016 роках, посади Генерального прокурора України та засудження його 27.02.2012р. Печерським районним судом м. Києва у складі колегії суддів, в тому числі і судді ОСОБА_10;
Вища рада юстиції, складом якої прийнято рішення від 15.09.2016р., не відповідає вимогам частини першої ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішень Європейського Суду з прав людини про застосування цієї статті щодо законного і незалежного суду, оскільки переважну більшість членів Вищої ради юстиції складають не судді, а особи, призначені органами законодавчої та виконавчої влади;
в порушення ст. 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» її не було запрошено на засідання Вищої ради юстиції, яке відбулося 30.06.2016р. та на якому було прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження стосовно неї; Регламент Вищої ради юстиції, затверджений рішенням від 30.07.2015р. № 355/15-15, яким встановлено, зокрема, процедуру проведення засідань Вищої ради юстиції та її Дисциплінарної секції, суперечить вище зазначеній статті; рішення від 15.09.2016р. прийнято з порушенням таємниці голосування з огляду на присутність члена Вищої ради юстиції ОСОБА_15, доповідача по дисциплінарному провадженню;
рішення від 15.09.2016р. прийняте без врахування її службової характеристики, показників роботи, наявних у неї доказів на підтвердження її доводів, зокрема письмових пояснень ОСОБА_12, що його зверненню із поданням до ТСК щодо проведення спеціальної перевірки судді ОСОБА_10 передувало отримання відповідного розпорядження з Прокуратури м. Києва, яке мало вибірковий характер, оскільки стосувалося тільки її з усього складу суддів Печерського районного суду м. Києва; її клопотання про виклик в засідання ОСОБА_12 було відхилено;
Указ Президента України від 29.09.2016р. про її звільнення з посади судді за порушення присяги прийнято тільки на підставі рішення Вищої ради юстиції від 15.09.2016р. без з'ясування дійсних обставин справи, тоді як висновок про порушення присяги в зазначеному рішенні є неконкретним, непослідовним, про що свідчить, зокрема посилання в рішенні на різну кількість розглянутих нею справ про адміністративні правопорушення як підстави для проведення стосовно неї спеціальної перевірки та звільнення.
Вища рада юстиції та Президент України в особі уповноважених осіб надали письмові заперечення на позовну заяву, в яких навели доводи на спростування вище викладених підстав позову, доводячи, що оскаржувані позивачем дії та акти вчинені (прийняті) в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, Вища рада юстиції зазначає, що подані до ТСК заяви ОСОБА_11 та прокурора Печерського району м. Києва щодо проведення спеціальної перевірки ОСОБА_10, як судді, яка розглядала справи про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 122-2 КУпАП, осіб, які були учасниками масових акцій протесту в м. Києві під час Революції Гідності, розглянуті Вищою радою юстиції як уповноваженим органом відповідно до частини п'ятої ст. 2 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні»; рішенню про внесення подання Президенту України про звільнення ОСОБА_10 з посади судді за порушення присяги передували перевірка фактів, викладених в зазначених заявах, під час якої були досліджені матеріали справ про адміністративні правопорушення Печерського районного суду м. Києва №№ 757/809/14-п, 757/875/14-п, 757/1423/14-п, 757/1661/14-п, 757/1424/14-п, 757/1654/14-п, постанови в яких приймала ОСОБА_10; висновок Дисциплінарної секції від 21.06.2016р. про наявність підстав для відкриття дисциплінарного провадження, який визнано обґрунтованим ухвалою Вищої ради юстиції від 30.06.2016р. Засідання Вищої ради юстиції, на якому було прийнято рішення від 15.09.2016р., голосування з питання прийняття цього рішення проведені з дотриманням процедури, встановленої ст. 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» та Регламенту, зокрема щодо забезпечення права позивача та її представника на участь у засіданні, надання пояснень та доказів на підтвердження своїх доводів, таємниці голосування, відсторонення від голосування члена Вищої ради юстиції ОСОБА_15, який безпосередньо проводив перевірку відповідно до автоматизованого розподілу заяв, скарг та матеріалів між членами Вищої ради юстиції.
У запереченні Президента України на позовну заяву зазначено, що Указ «Про призначення та звільнення суддів» від 29.09.2016р. щодо звільнення ОСОБА_10 з посади судді Печерського районного суду м. Києва за порушення присяги прийнятий на підставі чинного рішення Вищої ради юстиції від 15.09.2016р. та з врахуванням того, що ОСОБА_10 була призначена на цю посаду Указом Президента України від 19.11.2010р. № 1046 строком на п'ять років.
Сервіси для юристів