ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 лютого 2014 року місто Київ К/9991/54871/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Конюшка К.В.,
Чалого С.Я.
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2012 року у справі №2а-1148/10 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про перерахунок пенсії,
в с т а н о в и л а:
У лютому 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську Донецької області про перерахунок та виплату пенсії по інвалідності як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01.11.2006.
Позовні вимоги мотивовано тим, що він є інвалідом 3-ої групи внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами в зоні відчуження, у зв'язку з чим перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області і отримує щомісячну пенсію. На думку позивача він щомісячно не доотримує пенсію у зв'язку з тим, що її фактичний розмір не відповідає ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", згідно якої розмір пенсії для інвалідів 3-ої групи, відносно яких встановлено причинний зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим шести мінімальних пенсій за віком. Крім того, відповідно до ст. 50 цього ж Закону особам, яким встановлена третя група інвалідності, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, спричинену здоров'ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. У зв'язку з тим, що фактичний розмір пенсії, що йому виплачувалась, був значно меншим він звернувся з заявою до відповідача, але отримав відмову.
Постановою Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 19 березня 2010 року позовні вимоги задоволено частково: зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську здійснити ОСОБА_2 перерахунок основної та додаткової пенсії із розрахунку мінімальної пенсії за віком за нормами, встановленими ст. 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст.67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 01.11.2006 по 26.03.2008 та з 18.03.2010 з послідуючим перерахунком у зв'язку із збільшенням розміру мінімальної пенсії за віком.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2012 року скасовано постанову суду першої інстанції, а позов залишено без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду з даними позовними вимогами.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 з посиланням на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції, яку вважає законною ту обґрунтованою.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом 3 групи, що підтверджується довідкою МСЕК № 113034.
У період з 01.01.2006 по 26.03.2008 та з 18.03.2010 отримує пенсію по інвалідності, як особа, що постараждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач всупереч вимог ст.ст. Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачує пенсію у нижчому розмірі наж це передбачено вказаним Законом.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та залишаючи позов без розгляду апеляційний суд виходив з того, що позивач пропустив шестимісячний строк для звернення до суду з даними позовними вимогами.
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, не погоджується з вказаними висновками апеляційного суду, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, позивач звернувся до суду з даним позовом 08.02.2010.
У даний час ст.99 КАС України було передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами ст.100 цього Кодексу (у вказаній редакції) встановлено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідач а ні в суді першої інстанції, а ні в суді апеляційної інстанції не наполягав на застосуванні наслідків пропуску строку звернення до суду, у зв'язку з чим колегія суддів вказує на обґрунтованість незастосування судом першої інстанції положень статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та залишаючи позов без розгляду, апеляційний суд не звернув уваги на зазначені вище приписи Кодексу адміністративного судочинства та дійшов хибного висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
Разом з цим, колегія суддів частково не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині обґрунтованості позовних вимог за період з 01.01.2008 по 26.03.2008, з огляду на наступне.
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до 1 категорії встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам 3 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Сервіси для юристів