Постанова ВАСУ від 05.12.2025 року у справі №380/14720/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2025 року

м. Київ

справа № 380/14720/22

адміністративне провадження № К/990/38422/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мацедонської В. Е.,

суддів: Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М.

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дій,

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року (суддя-доповідач Курилець А.Р., судді: Мікула О.І., Пліш М.А.)

та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року (суддя-доповідач Курилець А.Р., судді: Матковська З.М., Пліш М.А.)

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - ГУ НП у Львівській області, відповідач), в якому просила:

- визнати протиправними дії під час прийняття рішення про надання відпустки (наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 05 серпня 2022 року №154 о/с-в) та які полягають в самостійному поділі щорічної чергової відпустки за 2022 рік на частини, без погодження з позивачкою, та встановленою забороною вільно пересуватися територією України та виїзді за межі території України.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що позивачка звернулась з рапортом на ім`я начальника ГУ НП у Львівській області з проханням надати їй відпустку тривалістю 11 днів та вказала, що планує відбувати відпустку за межі області, а також за кордон.

Між тим, як зазначає позивачка, відповідач, приймаючи рішення про надання їй щорічної відпустки за 2022 рік, допустив низку порушень: 1) позивачку своєчасно не проінформовано про надання їй відпустки ні усно, ні письмово; витяг з наказу для ознайомлення не надано ні завчасно, ні станом на день початку відпустки; 2) встановлено заборону виїзду за межі Львівської області під час відпустки, що є грубим порушення конституційних прав на відпочинок та вільне пересування; 3) рішення про скорочення строку надання відпустки з 11 діб до 10 діб прийнято відповідачем без погодження з позивачкою.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2023 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУНП у Львівській області про визнання протиправними дій відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 30 січня 2024 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2023 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції - Львівського окружного адміністративного суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дій відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

При цьому суд апеляційної інстанції відхилив покликання позивачки про відсутність у останньої обов`язку зі сплати судового збору з огляду на те, що спір стосується тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України та пов`язаний з дискримінацією, оскільки позивачка фактично оскаржує наказ ГУНП у Львівській області від 05 серпня 2022 року №154 о/с-в і такі вимоги підлягають оплаті судовим збором, які позивачка неодноразово сплачувала як в суді першої, так і судах апеляційної та касаційної інстанцій в межах розгляду цієї справи.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року у справі № 380/14720/22 повернуто скаржнику.

Так, вирішуючи питання про звільнення позивачки від сплати судового збору, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Законом України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" від 06 вересня 2012 року № 5207-VI (далі - Закон № 5207-VI) внесено зміни до частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", а саме доповнено пунктом 6-1 такого змісту: "позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов`язаних із дискримінацією". Цей закон набрав чинності з 04 жовтня 2012 року.

Разом із тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року №484-VIII статтю п`яту Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI викладено у новій редакції, в якій передбачено вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору. Проте позивачі за подання позовів щодо спорів, пов`язаних із дискримінацією до зазначеного кола осіб не відносяться. Цей закон набрав чинності з 01 вересня 2015 року.

Таким чином у період з 04 жовтня 2012 року до 01 вересня 2015 року позивачі за подання позовів щодо спорів, пов`язаних із дискримінацією, були звільнені від сплати судового збору.