ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 листопада 2015 року м. Київ К/800/43767/14
К/800/43222/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Калашнікової О.В.,
Васильченко Н.В.,
Леонтович К.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційними скаргами Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2014 року у справі № 826/13468/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія ВІСТ" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИЛА:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія ВІСТ" звернулося в суд з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів та зборів України, головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, в якому просило: визнати протиправним і скасувати рішення Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів від 05.06.2013 №100260000/2013/200352/2; повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія ВІСТ" надміру сплачені суми податку на додану вартість у розмірі 25522,26 грн. і мита в розмірі 6076,73 грн. з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача були наявні всі документи, необхідні для визначення митної вартості за першим основним методом - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2014 року, позовні вимоги задоволені. Визнане протиправним і скасоване рішення Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів від 05.06.2013 №100260000/2013/200352/2. Вирішено повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія ВІСТ" надміру сплачені суми податку на додану вартість у розмірі 25522,26 грн. і мита в розмірі 6076,73 грн. з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві.
Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями Київська міжрегіональна митниця Міністерства доходів та зборів України, головне управління Державної казначейської служби України в м.Києві звернулися до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційних скарг, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі зовнішньоекономічного контракту 090209/1 від 09.02.2009 з Компанією «JAU YEOU INDUSTRY CO,. LTD» (Тайвань) (Продавець), специфікації від 12.04.2013 №JY-10 до нього і відповідно до інвойсу на відповідну партію товару від 12.04.2013 №JY-130063, позивачем (Покупець) придбано товар (саморізи, анкери) відповідного найменування, кількості і ціни, на загальну вартість 40512,85 дол.США.
Даний товар подано до митного оформлення згідно ВМД №100260000/2013/104415 від 03.06.2013 та задекларовано його митну вартість згідно із ст. 58 МК за першим методом (за ціною договору) у розмірі 331812,21 грн., яка включає загальну ціну товарів - 40512,85 дол. США (323819,21 грн.) та витрати на транспортування товарів - 7993 грн.
На підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору декларант подав до митного оформлення: декларацію митної вартості №100260000/2013/104415 від 03.06.2013; зовнішньоекономічний контракт №090209/1 від 09.02.2009, спеціфікацію № JY10 від 12.04.2013; інвойс №JY-130063 від 12.04.2013; платіжне доручення № 11 від 01.04.2013 на суму 8211,32 дол. США; платіжне дорученням № 37 від 30.04.2013 на суму 32301,53 дол. США; проформу-інвойс № 130104-N114 від 04.01.2013; коносамент (морський транспортний документ); пакувальний лист; договір про перевезення № КН 94 FS від 12.10.2011; довідка про вартість транспортних витрат № 1/05 від 12.05.2013; прайс-лист виробника, завірений ТПП б/н від 04.01.2013; калькуляцію від виробника б/н від 12.04.2013; копію експортної декларації № 88678625 від 12.04.2013.
Відповідачем скориговано митну вартість товарів та визначено її на рівні 56717,97 дол. США, про що прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 100260000/2013/200352/2 від 05.06.2013.
Згідно гр. 33 цього рішення, останнє прийнято у зв'язку з неможливістю застосування першого методу визначення митної вартості, оскільки подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та оскільки декларант відмовився від надання додаткових документів: висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; виписку з бухгалтерської документації; інформацію біржових організацій про вартість сировини.
Виходячи з визначеної відповідачем митної вартості товару позивач подав до митного оформлення нову ВМД № 100260000/2013/104728 від 06.06.2013, згідно з якою проведено митне оформлення товару, а позивачем сплачено ПДВ на 25522,26 грн. і мита на 6076,73 грн. більше.
Задовольняючи позовні вимоги суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що Київська міжрегіональна митниця Міндоходів, приймаючи спірне рішення про корегування митної вартості товарів, діяла на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяла упереджено, не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано та без урахування усіх обставин, у зв'язку з чим нею неправомірно видане спірне рішення про коригування митної вартості товарів.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України частково не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.
Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо законності прийняття Київською регіональною митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 05.06.2013 №100260000/2013/200352/2 та стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість і мита.
Відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами 1, 2 ст. 52 МК України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч.1,ч.2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч.3 ст.53 Кодексу у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Сервіси для юристів