ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"05" листопада 2015 р. м. Київ К/800/54380/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головчук С.В. (суддя-доповідач), Ліпського Д.В., Черпака Ю.К.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4
на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року
у справі за позовом ОСОБА_4 до Рівненської обласної державної адміністрації (далі - Рівненська ОДА), Виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - ВК Рівненської міськради), треті особи - Міністерство фінансів України (далі - Мінфін України), Державна судова адміністрація України (далі - ДСА України), Державна казначейська служба України (далі - ДКС України), про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
в с т а н о в и л а :
У червні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання надати благоустроєне житло. В обґрунтування вимог зазначав, що з 2008 року працює на посаді судді Рівненського міського суду Рівненської області та з 17 лютого 2009 року перебуває на квартирному обліку на позачергове отримання житла у складі сім'ї на одного чоловіка. Посилаючись на те, що в порушення строків, встановлених частиною 7 статті 44 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» (далі - Закон № 2862-ХІІ), відповідачі не забезпечили його житлом, просив суд визнати бездіяльність протиправною та зобов'язати Рівненську ОДА, ВК Рівненської міськради надати йому благоустроєне житло у вигляді окремої квартири на склад сім'ї з одного чоловіка в межах норми житлової площі, що відповідає встановленим санітарним та технічним вимогам з урахуванням 10 м.кв. додаткової площі.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року позов задоволено Визнано бездіяльність Рівненської ОДА, ВК Рівненської міськради щодо забезпечення ОСОБА_4 житлом протиправною. Зобов'язано Рівненську ОДА, ВК Рівненської міськради надати ОСОБА_4 благоустроєне житло у вигляді квартири на склад сім'ї з одного чоловіка в межах норми житлової площі, що відповідає встановленим санітарним та технічним вимогам з урахуванням 10 м.кв. додаткової площі.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову в позові.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, неправильне застосування статті 46 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК) та Закону № 2862-ХІІ. Вказує, що надання судді та членам його сім'ї благоустроєного житла є однією з обов'язкових складових гарантій незалежності суддів, встановлених Конституцією та Законом № 2862-ХІІ і реалізація цього права не залежить від його перебування на квартирному обліку з іншими особами, які теж мають право на першочергове забезпечення житлом.
Рівненська ОДА у запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а судове рішення без змін, посилаючись на те, що до переліку її повноважень, визначених Конституцією України та іншими законодавчими актами, Рівненська ОДА не вирішує питання щодо поліпшення житлових умов суддів, оскільки це компетенція місцевого органу виконавчої влади та ДСА України.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Судами встановлено, що з листопада 2008 року ОСОБА_4 працює на посаді судді Рівненського міського суду Рівненської області.
Згідно з довідкою ВК Рівненської міськради від 03 червня 2014 року № 187, з 17 лютого 2009 року позивач перебуває на квартирному обліку при міськвиконкомі в списках на позачергове отримання житла зі складом сім'ї одна особа за №661.
Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення вимог Закону № 2862-ХІІ місцеві органи виконавчої влади не забезпечили позивача благоустроєним безоплатним житлом у шестимісячний термін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, апеляційний суд виходив з того, що за приписами Закону № 2862-ХІІ, ОСОБА_4 має право на першочергове отримання благоустроєного житла, однак відповідно до статті 46 ЖК не має переважного права перед іншими пільговиками у черзі на таке житло.
Проте з такими висновками погодитись неможливо.
Відповідно до частини 7 статті 44 Закону № 2862-XII, яка діяла до 01 січня 2011 року, не пізніш як через шість місяців після обрання суддя Конституційного Суду, Верховного Суду, вищого спеціалізованого суду, апеляційного та місцевого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири чи будинку або службовим житлом за місцем знаходження суду. Судді військових судів забезпечуються таким же житлом і в ті ж строки за рахунок Міністерства оборони України.
Отже, за приписами наведеної норми, судді, після обрання, мали право на забезпечення житлом за місцем знаходження суду впродовж шести місяців. Однак, у зв'язку з набранням чинності Законом України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453-VI) з 01 січня 2011 року дія частини 7 статті 44 Закону № 2862-XII припинена.
З позовом про зобов'язання надати благоустроєне житло ОСОБА_4 звернувся у червні 2014 року, тобто після набрання чинності Законом № 2453-VI, а тому, вирішуючи спір, суди безпідставно послались на Закон № 2862-XII, норми якого втратили чинність із набранням законної сили Законом № 2453-VI, який регулює правовий статус суддів і визначає види та способи забезпечення суддів.
Зокрема, з 01 січня 2011 року питання забезпечення житлових умов судді було врегульоване статтею 132 Закону № 2862-XII, відповідно до частини 1 якої, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, після призначення на посаду суддя Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищого спеціалізованого суду, апеляційного, місцевого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується службовим житлом за місцем знаходження суду.
Водночас, вказана норма не встановлює строків забезпечення судді житлом і не передбачає можливості забезпечення благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири чи будинку.
Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно рішення Конституційного суду України № 1-рп/99 від 09 лютого 1999 року дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Враховуючи те, що вимоги позивача обґрунтовані правом на отримання житла відповідно до частини 7 статті 44 Закону № 2862-XII, положення якої втратили чинність з 01 січня 2011 року, підстави для задоволення позову згідно з цією нормою відсутні.
Сервіси для юристів