ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 вересня 2016 року м. Київ справа № П/800/303/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Рибченка А.О.
суддів: Бухтіярової І.О.
Кошіля В.В. Олендера І.Я.
Приходько І.В.
за участю секретаря судового засідання: Савченко А.А.
позивача: ОСОБА_4
представників позивача: ОСОБА_5, ОСОБА_6
представника відповідача: Предоляк Н.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4
до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
про визнання протиправним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4; позивач) звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України; відповідач), в якій просив визнати протиправним та скасувати рішення від 28 квітня 2016 року № 174/ко-16 про непідтвердження позивачем можливості здійснювати правосуддя у відповідному суді, відсторонення від здійснення правосуддя та направлення до Національної школи суддів України для проходження перепідготовки.
Обґрунтовуючи заявлений позов, ОСОБА_4 наголошував на тому, що здійснення первинного кваліфікаційного оцінювання щодо нього - судді, який обраний на посаду судді безстроково, суперечить нормам Конституції України та міжнародного права, які мають пріоритет над будь-якими законами чи підзаконними актами України, оскільки грубо порушують гарантії судді щодо перебування на посаді.
Крім того, позивач зазначив, що оцінки, виставлені, а в подальшому змінені відповідачем, за результатами іспиту, не відповідають вимогам оцінювання, визначеним Порядком та методологією кваліфікаційного оцінювання судді (далі - Порядок), а також Положенням про порядок складання іспиту та методику його оцінювання під час кваліфікаційного оцінювання судді, які погоджено Радою суддів України 11 грудня 2015 року.
При цьому, на переконання ОСОБА_4, ВККС України всупереч власним нормативно-правовим актам, не маючи належних даних, отриманих від уповноважених органів, дійшла безпідставного висновку про його невідповідність антикорупційним критеріям.
ОСОБА_4 та його представники в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити з підстав, наведених у ньому та додаткових поясненнях.
Представник відповідача просила відмовити в задоволенні позову. В поданих запереченнях (з урахуванням додаткових) зазначила про правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення як такого, що прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.
При цьому представник ВККС України наголосила на тому, що за своєю правовою природою повноваження відповідача щодо кваліфікаційного оцінювання судді є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу - ВККС України як постійно діючого органу в системі судоустрою України.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення ОСОБА_4, представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів встановила такі обставини.
ОСОБА_4 Указом Президента України від 16 листопада 2004 року № 1419/2004 призначений на посаду судді Шахтарського міськрайонного суду Донецької області строком на п'ять років.
09 вересня 2010 року Верховною Радою України позивача обрано на посаду судді цього ж суду безстроково.
Постановою Верховної Ради України від 12 квітня 2012 року № 4633-VI ОСОБА_4 обрано на посаду судді Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
23 квітня 2014 року Указом Президента України № 430/2014 року позивач переведений із Севастопольського апеляційного адміністративного суду на роботу на посаді судді Київського апеляційного адміністративного суду.
Сервіси для юристів