ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2026 року
м. Київ
справа № 320/4611/23
адміністративне провадження № К/990/33705/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника Дзундзи Юрія Романовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року (судді: Кучма А.Ю., Аліменко В.О., Бєлова Л.В.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2022 року №168 при обрахунку ОСОБА_1 «грошової допомоги на оздоровлення», передбаченої статтею 10-1 та пунктом 3 статті 15 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII за 2022 рік та грошової компенсації за невикористані 20 календарних днів щорічної основної відпустки, передбаченої пунктом 14 статті 15 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XIІ;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 «грошової допомоги на оздоровлення», передбаченої статтею 10-1 та пунктом 3 статті 15 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII за 2022 рік; грошової компенсації за невикористані 20 календарних дні щорічної основної відпустки передбаченої пунктом 14 статті 15 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII, з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2022 року №168.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно виплатив грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік та грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки, визначивши їх розмір виходячи з місячного грошового забезпечення без урахування суми додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування додаткової винагороди передбаченої Постановою №168 при обрахунку ОСОБА_1 «грошової допомоги на оздоровлення», передбаченої статтею 10-1 та пунктом 3 статті 15 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII за 2022 рік; грошової компенсації за невикористані 20 календарних дні щорічної основної відпустки, передбаченої пунктом 14 статті 15 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XIІ. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 «грошової допомоги на оздоровлення», передбаченої статтею 10-1 та пунктом 3 статті 15 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII за 2022 рік, грошової компенсації за невикористані 20 календарних дні щорічної основної відпустки, передбаченої пунктом 14 статті 15 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII; з урахуванням додаткової винагороди передбаченої Постановою №168.
Задовольняючи позов у повному обсязі, суд першої інстанції виходив із того, що до грошового забезпечення військовослужбовців як розрахункової величини не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні та разові виплати, крім тих, що мають щомісячний характер. Оскільки додаткова винагорода, встановлена Постановою №168, виплачується щомісячно, підстави відносити її до одноразових виплат відсутні. Відтак суд першої інстанції дійшов висновку, що така винагорода підлягає включенню до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється та виплачується грошова допомога на оздоровлення. Такого висновку суд дійшов опираючись на правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17 та Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі №825/997/17. Посилаючись на положення пункту 6 розділу XXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (далі - Порядок №260), суд першої інстанції також встановив, що щомісячна додаткова винагорода включається до складу грошового забезпечення, з якого визначається компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки. З огляду на те, що відповідач не включив додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, до складу грошового забезпечення, з якого позивачу нараховувалася та виплачувалася грошова допомога на оздоровлення та компенсація за невикористані 20 календарних днів щорічної основної відпустки, суд першої інстанції вбачав позовні вимоги обґрунтованими та задовольнив їх у повному обсязі.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задоволено, рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що відповідно до пункту 6 розділу XXIII Порядку №260 грошова допомога для оздоровлення визначається з грошового забезпечення, до якого не включаються винагороди. Аналізуючи також положення пунктів 3 та 6 розділу XXXI Порядку №260, апеляційний суд дійшов висновку, що компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки також обчислюється без урахування винагород. Посилання суду першої інстанції на правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17 та Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі №825/997/17, суд апеляційної інстанції відхилив як такі, що не є релевантними до спірних правовідносин, оскільки стосуються включення до складу грошового забезпечення, з якого нараховано одноразову грошову допомогу при звільненні, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» від 22 вересня 2010 року №889. Отже, за результатами аналізу правового регулювання спірних правовідносин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи у врахуванні додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством України, у зв`язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, представник Дзундза Юрій Романович в інтересах ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційну скаргу подано з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку з відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання включення додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, до складу місячного грошового забезпечення як обрахункової величини під час обчислення грошової допомоги для оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки.
У касаційній скарзі зазначено, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) у взаємозв`язку зі статтею 10-1 та частинами другою, чотирнадцятою статті 15 цього ж Закону, та дійшов помилкового висновку про те, що додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, не повинна входити до складу місячного грошового забезпечення як обрахункової величини.
Скаржник наголошує, що відповідно до зазначених норм законодавства грошова допомога на оздоровлення та компенсація за невикористані дні відпустки обчислюються виходячи з місячного грошового забезпечення. При цьому із системного аналізу статті 9 у взаємозв`язку зі статтею 10-1 та частинами другою і чотирнадцятою статті 15 Закону №2011-XII вбачається, що до складу грошового забезпечення, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Аналогічні висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17 та від 10 листопада 2021 року у справі № 825/997/17, а також Верховним Судом в ухвалі від 27 квітня 2020 року у справі № 1.380.2019.003718, постановах від 26 лютого 2021 року у справі № 620/3346/19, від 09 червня 2022 року у справі №200/11472/20-а та багатьох інших.
Скаржник також зауважує, що додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, виплачувалася позивачу щомісячно, починаючи з моменту її установлення Кабінетом Міністрів України та до моменту звільнення позивача з військової служби. Отже вона є періодичним щомісячним додатковим видом грошового забезпечення. Підстав вважати, що така винагорода є разовим додатковим видом грошового забезпечення немає.
Отже, з урахуванням системного аналізу норм Закону № 2011-XII та сформованих правових позицій Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, скаржник наполягає, що додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, є складовою грошового забезпечення і повинна бути врахована у складі місячного грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункова величина при визначенні відповідних виплат.
Позиція інших учасників справи
Сервіси для юристів