ПОСТАНОВА
Іменем України
04 грудня 2025 року
Київ
справа №160/19280/22
адміністративне провадження №К/990/44587/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу № 160/19280/22 за позовом Публічного акціонерного товариства «АВІАЦІЙНА КОМПАНІЯ «ДНІПРОАВІА» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року (головуючий суддя - Юрков Е. О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року (головуючий суддя - Іванов С. М., судді: Шальєва В. А., Коршун А.О.) про відмову в перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2022 року Публічне акціонерне товариство «АВІАЦІЙНА КОМПАНІЯ «ДНІПРОАВІА» (далі - позивач, ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА», Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ДПС) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 08 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року, позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення ГУ ДПС від 24 жовтня 2022 року № 58118/6/04-36-04-04-12 щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку. Зобов`язав ГУ ДПС прийняти рішення щодо неможливості своєчасного виконання ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА» своїх податкових обов`язків щодо надання фінансової звітності за 2021 рік у повному обсязі, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та від сплати податку на землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на території Новоолександрівської сільської територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області на період з початку введення воєнного стану до закінчення строку, на який було введено воєнний стан, або скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях в порядку, визначеному Законом України «Про правовий режим воєнного стану».
Ухвалою від 04 квітня 2024 року Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою ГУ ДПС на зазначені судові рішення.
18 грудня 2024 року ГУ ДПС звернулося до суду першої інстанції із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року. На обґрунтування вимог заяви ГУ ДПС зазначало, що з метою отримання пояснень щодо діяльності підприємства, зокрема, але не виключно щодо умов продажу та стану розрахунків за реалізовані в 2022 році будівлі, причин зменшення протягом 2023 року дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги, причин зменшення протягом 2023 року інших довгострокових зобов`язань та використаних джерел для їх погашення ГУ ДПС звернулося до Товариства з листом від 10 вересня 2024 року № 63492/6/0- 36-04-07-18. Платник листом від 04 листопада 2024 року №1.1.23-286 (вх. ГУ ДПС від 04 листопада 2024 року №104670/6) надав відповідь, з якої вбачається, що Товариство виконує частину тих обов`язків, про неможливість яких Дніпропетровській окружний адміністративний суд зобов`язав ГУ ДПС прийняти рішення.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 28 січня 2025 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року, у задоволенні заяви ГУ ДПС відмовив, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року залишив в силі.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суди попередніх інстанцій виходили з того, що наведені ГУ ДПС обставини не можуть вважатися нововиявленими в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Під час ухвалення судових рішень суди врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 24 листопада 2019 року у справі №320/7612/16-а, від 12 серпня 2020 року у справі №826/17305/15, від 07 вересня 2020 року у справі №820/5989/15, від 23 липня 2025 року у справі № 685/668/17 з питання застосування статті 361 КАС України.
Не погодившись з зазначеними судовими рішеннями, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року, задовольнити заяву ГУ ДПС про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
ГУ ДПС, посилаючись на неправильне застосування судами пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, зазначає, що суди не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 02 травня 2023 року у справі № 420/20522/21, а ознаками нововиявлених обставин є: 1) існували на час розгляду справи; 2) об`єктивно не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи та подані ним до суду, в тому числі, шляхом ініціювання питання їх витребування судом, 3) характеризуються істотністю для розгляду справи.
У подальшому ГУ ДПС в касаційній скарзі зазначає, що під час аналізу діяльності Товариства, здійсненого з метою виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року, стали відомі обставини фактичного виконання позивачем частини тих обов`язків, про неможливість яких Дніпропетровський окружний адміністративний суд зобов`язав ГУ ДПС прийняти рішення. ГУ ДПС описує обставини, які стали відомі і які, як доводить скаржник, спростовують ту інформацію, яку зазначало Товариство в заяві від 28 вересня 2022 року про неможливість виконання податкових обов`язків.
Ухвалою від 11 листопада 2025 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за поданою скаргою на підставі частини четвертої статті 328 КАС України з метою перевірки вищенаведених доводів ГУ ДПС.
21 листопада 2025 року через підсистему «Електронний суд» до суду від ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА» надійшов відзив на касаційну скаргу. Позивач вважає, що обґрунтування касаційної скарги не відповідає вимогам пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України як підстави для касаційного оскарження судових рішень, зокрема: не зазначено конкретну норму, яку неправильно застосовано судами попередніх інстанцій; не обґрунтовано подібності правовідносин. Крім того, суперечливою є позиція ГУ ДПС, адже відповідач наголошує, що не міг подати до судів попередніх інстанцій відповідні докази, оскільки на той час їх ще не існувало, і , одночасно, на цій же підставі вважає їх нововиявленими. У цілому ж позивач вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про те, що наведені ГУ ДПС обставини не є нововиявленими в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, а тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Предметом касаційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, передбачена частиною другою статті 328 КАС України, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, після її перегляду в апеляційному порядку.
Підстави для оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій статті 328 КАС України, визначає абзац шостий частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого такими є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Тобто, підстави для оскарження ухвали суду першої інстанції не пов`язані із підставами, передбаченими пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України, які в обов`язковому випадку мають бути зазначені при оскарженні судових рішень, передбачених у частині першій статті 328 КАС України.
Відповідно, доводи позивача про відсутність в касаційній скарзі належного обґрунтування пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України як підстави для касаційного оскарження судового рішення є безпідставними, а касаційний перегляд здійснюється в межах доводів касаційної скарги про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, як це і визначено в ухвалі Верховного Суду від 11 листопада 2025 року про відкриття касаційного провадження.
Сервіси для юристів