ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"04" жовтня 2016 р. м. Київ К/800/15889/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М.,
суддів Загороднього А.Ф.,
Черпака Ю.К.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації в Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Чернівецькій області, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
встановила:
У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області (далі - ТУ ДСА України в Чернівецькій області), третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області, в якому просив визнати неправомірними дії щодо не нарахування та не виплати йому у періоди з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року заробітної плати відповідно до частини першої статті 144 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2453-VІ) зі змінами щодо розмірів посадових окладів працівників апарату суду, внесеними Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII) та з 29 березня 2015 року по 31 грудня 2015 року відповідно до статті 147 Закону № 2453-VІ у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VІІІ «Про забезпечення права на справедливий суд» (далі - Закон № 192-VІІІ), зобов'язати здійснити відповідний перерахунок і виплату заробітної плати з урахуванням усіх надбавок, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ТУ ДСА України в Чернівецькій області в частині не нарахування та не виплати ОСОБА_2 заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року відповідно до статті 144 Закону № 2453-VІ та за період з 29 березня 2015 року по 08 вересня 2015 року відповідно до статті 147 Закону № 2453-VІ (в редакції Закону № 192-VІІІ).
Зобов'язано відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року відповідно до статті 144 Закону № 2453-VІ та за період з 29 березня 2015 року по 08 вересня 2015 року відповідно до статті 147 Закону № 2453-VІ (в редакції Закону № 192-VІІІ).
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у здійсненні нарахування та виплати заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року відповідно до статті 144 Закону № 2453-VІ та за період з 29 березня 2015 року по 08 вересня 2015 року відповідно до статті 147 Закону № 2453-VІ (в редакції Закону № 192-VІІІ) з урахуванням усіх надбавок та інших виплат, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу та в цій частині ухвалено нове рішення, яким ТУ ДСА України в Чернівецькій області зобов'язано здійснити позивачу перерахунок заробітної плати за вказані періоди відповідно до вимог Закону № 2453-VІ та виплатити її в повному обсязі з урахуванням усіх надбавок та інших виплат, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, ТУ ДСА України в Чернівецькій області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з 4 серпня 2014 року займав посаду секретаря суду Шевченківського районного суду м. Чернівці, а з 02 червня 2015 року переведений на посаду головного спеціаліста відділу забезпечення документообігу та ведення архіву суду (канцелярія), яка відноситься до п'ятої категорії посад державних службовців.
Заробітна плата у спірний період нараховувалась та виплачувалась позивачу, виходячи з розміру посадового окладу у розмірі мінімальної заробітної плати.
21 січня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до ТУ ДСА України в Чернівецькій області із заявою щодо проведення перерахунку та виплати йому заробітної плати відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
У зв'язку з тим, що відповідач не виконав зазначені у заяві вимоги ОСОБА_2, останній звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачем неправомірно відмовлено у здійсненні перерахунку заробітної плати, оскільки заробітна плата позивача з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року повинна обчислюватися в розмірах, встановлених абзацом 2 частини першої статті 144 Закону № 2453-VІ, а з 29 березня 2015 року по 08 вересня 2015 року - абзацом 2 частини першої статті 147 Закону № 2453-VІ в редакції Закону № 192-VІІІ.
Колегія суддів суду касаційної інстанції не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
26 жовтня 2014 року набрав чинності Закон № 1697-VII, яким внесено зміни до статті 144 Закону № 2453-VІ, зокрема, передбачено, що розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду, посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.
Сервіси для юристів