ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"04" жовтня 2016 р. м. Київ К/800/14810/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М.,
суддів Загороднього А.Ф.,
Черпака Ю.К.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області (далі - ТУ ДСА України в Чернівецькій області), третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області, в якому просила визнати неправомірними дії щодо не нарахування та не виплати їй у періоди з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року заробітної плати відповідно до частини першої статті 144 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2453-VІ) зі змінами щодо розмірів посадових окладів працівників апарату суду, внесеними Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII) та з 29 березня 2015 року по 31 грудня 2015 року відповідно до статті 147 Закону № 2453-VІ у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VІІІ «Про забезпечення права на справедливий суд» (далі - Закон № 192-VІІІ), зобов'язати здійснити відповідний перерахунок і виплату заробітної плати з урахуванням усіх надбавок, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2016 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ТУ ДСА України в Чернівецькій області в частині не нарахування та не виплати ОСОБА_2 заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року відповідно до статті 144 Закону № 2453-VІ та за період з 29 березня 2015 року по 08 вересня 2015 року відповідно до статті 147 Закону № 2453-VІ (в редакції Закону № 192-VІІІ).
Зобов'язано відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року відповідно до статті 144 Закону № 2453-VІ та за період з 29 березня 2015 року по 08 вересня 2015 року відповідно до статті 147 Закону № 2453-VІ (в редакції Закону № 192-VІІІ) в повному обсязі з урахуванням усіх надбавок, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу (місячна премія, надбавка за високі досягнення, надбавка за вислугу років, тощо).
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, ТУ ДСА України в Чернівецькій області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з 18 січня 2008 року працювала на посаді секретаря суду Шевченківського районного суду м. Чернівці, а з 2 червня 2015 року переведена на посаду головного спеціаліста відділу забезпечення документообігу та ведення архіву суду (канцелярія).
Заробітна плата у спірний період нараховувалась та виплачувалась позивачу, виходячи з розміру посадового окладу у розмірі мінімальної заробітної плати.
21 січня 2016 року ОСОБА_2 звернулась до ТУ ДСА України в Чернівецькій області із заявою щодо проведення перерахунку та виплати їй заробітної плати відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
У зв'язку з тим, що відповідач не виконав зазначені у заяві вимоги ОСОБА_2, остання звернулась до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачем неправомірно відмовлено у здійсненні перерахунку заробітної плати, оскільки заробітна плата позивача з 26 жовтня 2014 року повинна обчислюватися в розмірах, встановлених абзацом 2 частини першої статті 144 Закону № 2453-VІ, а з 29 березня 2015 року - абзацом 2 частини першої статті 147 Закону № 2453-VІ в редакції Закону № 192-VІІІ.
Колегія суддів суду касаційної інстанції не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
26 жовтня 2014 року набрав чинності Закон № 1697-VII, яким внесено зміни до статті 144 Закону № 2453-VІ, зокрема, передбачено, що розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду, посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.
Абзацом другим підпункту 1 і абзацом третім підпункту 2 пункту 13 розділу XIII Закону № 1697-VII Кабінет Міністрів України зобов'язано у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та у двомісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом, у тому числі з метою забезпечення збільшення видатків Державного бюджету України на оплату праці працівників апаратів судів та встановлення їм посадових окладів у розмірі, не меншому за передбачені Законом № 2453-VІ.
Сервіси для юристів