ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2026 року
м. Київ
справа № 804/1604/17
адміністративне провадження № К/9901/68126/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державного підприємства «Придніпровська залізниця»
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 (суддя: Голобутовський Р.З.)
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 (судді: Іванов С.М., Панченко О.М., Чередниченко В.Є.)
у справі № 804/1604/17
за позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця»
до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
У березні 2017 року Державне підприємства «Придніпровська залізниця» (далі - позивач, ДП «Придніпровська залізниця», Підприємство) звернулося до суду з позовом до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС (далі - відповідач, Дніпропетровське управління ОВПП ДФС, податковий/контролюючий орган), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову (т. 14 а.с. 152-154) просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 16.03.2017 № 0001604613 на загальну суму 546 112 853,25 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач наголосив на помилковості висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, оскільки такі висновки не відповідають фактичним обставинам вчинених господарських операцій, з огляду на те, що всі господарські операції, які вчинялися між позивачем та його контрагентами у період, що перевірявся, є реальними, підтверджуються первинними документами.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 (т.60 а.с. 79-96), залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 (т. 60 а.с. 207-213) позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.03.2017 № 0001604613 в частині визначення суми грошового зобов`язання у розмірі 544 514 708,84 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погоджуючись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В доводах касаційної скарги скаржник зазначив, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права та порушено принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору.
Щодо господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Сучасні фрікційні системи», то позивач зазначив, що судами попередніх інстанцій не враховано, що податковим органом не доведено фактів порушення позивачем податкового законодавства з вказаним контрагентом, що викладені в акті перевірки щодо начебто нереальності господарської операції за період травень-липень 2014 року. Позивач зауважує, що акт перевірки не містить жодних зауважень податкового органу щодо повноти та змісту первинних документів, у зв`язку з чим не надано їм належної оцінки, тоді як зазначена в акті перевірки інформація щодо нереальності господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ «Сучасні фрікційні системи» ґрунтується виключно на господарській діяльності останнього та подання ним податкової звітності, як наслідок жодним чином не доводить недобросовісності позивача та відсутності реальних господарських операцій.
На думку позивача, посилання відповідача на відсутність реального характеру зазначених правочинів через неспроможність контрагента його виконання у зв`язку з відсутністю належних ресурсів, є лише припущенням податкового органу.
Посилаючись на постанову Верховного Суду від 07.03.2018 у справі № 804/3420/16, скаржник зазначив, що посилання податкового органу на порушення податкового законодавства контрагентами по ланцюгу постачання не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, оскільки їх зобов`язання не спричиняють податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами.
За твердженням скаржника, посилання судів попередніх інстанцій на те, що позивачем не надано жодних доказів передачі ТОВ «Сучасні фрікційні системи» позивачу копій ТУ У, ГОСТу, креслень або витягів з них, основних технічних даних, паспортів, креслень, правил приймання, використання, збереження, маркування, упакування, транспортування товару, як і не надано жодних доказів передачі супутніх матеріалів разом з гальмівними колодками покупцю, то вказані обставини не можуть бути підставою висновків про нереальність господарських операцій, оскільки такі документи не є документами первинного бухгалтерського або податкового обліку, що фіксують рух активів, а тому їх відсутність не має вирішального значення для встановлення фактичного руху активів, що узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 01.06.2016 у справі № 826/13512/15.
Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце, що, на думку позивача, відповідає позиціям Вищого адміністративного суду України, викладеній у листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11 та постанові Верховного Суду від 07.03.2018 у справі № 804/3420/16.
Додає, що позивачем долучено до матеріалів справи сертифікати відповідності на ТМЦ (колодки секційні для електровозів ЧС, свідоцтво про приймання колодки секційної для електровозів ЧС, паспорти якості на колодки для локомотивів типу «М», «Ф», «С», паспорт на колодки гальмівні чавунні для моторвагонного рухомого складу, сертифікати відповідності на колодку чавунну гальмівну вагону типу «С», технічний паспорт на колодки гальмівні чавунні вагонного типу «С», а також копії витягів з журналу реєстрації довіреностей. Вся технічна документація входила до реєстру документів пропозиції конкурсних торгів (технічної частини), надана ТОВ «Сучасні фрікційні системи» на колодки гальмівні, зокрема, документи, що підтверджують відповідність предмета закупівлі технічними, якісними та кількісними показникам (сертифікати відповідності, ТУ У, ГОСти, сертифікати якості, паспорти якості, етикетки, фотографії, креслення) дані про продукцію та документи, що підтверджують зміну організаційно-правової форми заводу-виробника.
Скаржник також звернув увагу, що суди попередніх інстанцій, встановивши порушення складання документів, які не встановлені актом перевірки, підміняють контролюючий орган, що є порушенням чинного законодавства та ст. 19 Конституції України.
Сервіси для юристів