Постанова ВАСУ від 04.02.2015 року

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" лютого 2015 р. м. Київ К-36396/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. - головуючого,

Кобилянського М.Г.,

Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційними скаргами ОСОБА_4 та Міністерства фінансів України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, апеляційного суду Луганської області про перерахунок та виплату заробітної плати,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2010 року позивач звернулася в суд з вказаним адміністративним позовом й зазначала, що в порушення вимог законодавства їй як судді апеляційного суду Луганської області не в повному обсязі виплачувалась заробітна плата, у зв'язку з чим просила суд визнати незаконною бездіяльність Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України щодо недостатнього фінансування витрат на виплату заробітної плати та приведення її розміру у відповідність зі статтею 44 Закону України «Про статус суддів» та по-становою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865; стягнути з Державної судової адміністрації України заборгованість по заробітній платі з 01 червня 2005 року по 01 січня 2010 року у розмірі 235 661,07 грн.; зобов'язати апеляційний суд Луганської області провести з 01 січня 2010 року перерахунок розміру її заробітної плати у відповідність зі статтею 44 Закону України «Про статус суддів» та виплачувати її у визначеному законом розмірі; зобов'язати Міністерство фінансів України профінансувати вказані витрати на виплату заборгованості із заробітної плати з 01 червня 2005 року до 01 січня 2010 року, а з 01 січня 2010 року на виплату заробітної плати у розмірі, встановленому статтею 44 Закону України «Про статус суддів».

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2010 року, позов задоволено частково:

визнано неправомірною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати та грошового утримання ОСОБА_4 з 19 серпня 2009 року з розрахунку посадового окладу в розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат, а з 22 травня 2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 30 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас;

визнано неправомірною бездіяльність Міністерства фінансів України щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати ОСОБА_4 з 19 серпня 2009 року з розрахунку посадового окладу в розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат станом на момент проведення виплат, а з 22 травня 2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 30 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас;

зобов'язано апеляційний суд Луганської області провести перерахунок ОСОБА_4 з 22 травня 2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 30 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а з 19 серпня 2009 року перерахунок заробітної плати, визначивши її розмір з урахуванням посадового окладу у розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат. Після перерахунку здійснити виплату недоплачених сум з утриманням обов'язкових податків та зборів з одночасним поданням до Державної судової адміністрації України змін до посадового окладу;

зобов'язано Міністерство фінансів України профінансувати вказані виплати;

зобов'язано Державну судову адміністрацію України виділити апеляційному суду Луганської області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, кошти для проведення виплати недоплаченої ОСОБА_4 з 22 травня 2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 30 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а з 19 серпня 2009 року заробітної плати, обчисленої з урахуванням посадового окладу, виходячи з 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених законом на момент проведених виплат з 19 серпня 2009 року з урахуванням раніше проведених виплат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати судові рішення в частині відмови в задоволенні позову і в цій частині ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Міністерство фінансів України у касаційній скарзі просило скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 з лютого 2002 року працює на посаді судді апеляційного суду Луганської області, її заробітна плата до 01 січня 2006 року виплачувалася згідно із Законом України «Про статус суддів» з урахуванням відповідних постанов Кабінету Міністрів України.

Посадові оклади позивача з 01 січня 2006 року були встановлені постановою Кабінету Міністрів України «Про оплату праці суддів» від 03 вересня 2005 року № 865 та прив'язані до розміру мінімальної заробітної плати й встановлені на рівні 9,5 цих розмірів.

При цьому, після 01 січня 2006 року нарахування посадового окладу позивача здійснювалось з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України «Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» від 21 грудня 2005 року №1243, якою визначено, що розміри посадових окладів встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн. і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати перерахунок не проводиться.

Надбавка за вислугу років позивачу у 2008 - 2009 роках виплачувалась в розмірі 30 відсотків від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.

Вирішуючи спір суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач мала право на отримання заробітної плати у відповідності зі статтею 44 Закону України «Про статус суддів» та постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці суддів» з часу набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2008 року у справі №2/174, тобто з 19 серпня 2009 року, з урахуванням підвищення мінімальної заробітної плати. Також позивач мала право на отримання з 22 травня 2008 року (дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008) надбавки за вислугу років в розмірі, передбаченому статтею 44 Закону України «Про статус суддів».

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах доводів касаційних скарг колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга Міністерства фінансів України підлягає задоволенню частково, а касаційна скарга позивача не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону України «Про статус суддів» заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.

Частиною другою статті 44 Закону України «Про статус суддів» в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. Посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя. Недотримання цього принципу є порушенням конституційного права суддів на отримання заробітної плати не нижче від визначеної законом та порушенням конституційних гарантій щодо незалежності та недоторканності суддів.