Постанова ВАСУ від 04.02.2015 року

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" лютого 2015 р. м. Київ К/9991/18645/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: ЛосєваА.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Кохан О.С.,

за участю:

представника позивача - Фрідмо І.М.,

представника відповідача-1 - Білокура В.В.,

представника Генеральної прокуратури України - Бараненка І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 травня 2010 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2011 року

у справі № 2а-12589/09/2670

за позовом Представництва «Ел Ал Ізраел Ерлайнз Лімітед»

до 1. Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва,

2. Головного управління Державного казначейства України у місті Києві

за участю Прокуратури міста Києва

про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А :

Представництво «Ел Ал Ізраел Ерлайнз Лімітед» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі - відповідач-1), Головного управління Державного казначейства України у місті Києві (далі - відповідач-2) про: визнання неправомірною бездіяльності ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо несформування висновку про зміну напряму відшкодування податку на додану вартість з напряму «в рахунок майбутніх платежів податку на додану вартість» на «перерахування на розрахунковий рахунок» та неподання такого висновку до ГУ ДКУ у м. Києві; стягнення за рахунок Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 483637,61 грн. на поточний рахунок Представництва «Ел Ал Ізраел Ерлайнз Лімітед» (в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 11 травня 2010 року).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 травня 2010 року позов був задоволений. Визнано неправомірною бездіяльність ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо несформування висновку про зміну напряму відшкодування податку на додану вартість з напряму «в рахунок майбутніх платежів податку на додану вартість» на «перерахування на розрахунковий рахунок» за заявою Представництва «Ел Ал Ізраел Ерлайнз Лімітед» та неподання такого висновку до ГУ ДКУ у м. Києві. Стягнуто з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 483637,61 грн. на поточний рахунок Представництва «Ел Ал Ізраел Ерлайнз Лімітед» у АКБ «Сітібанк Україна». Стягнуто з Державного бюджету України на користь Представництва «Ел Ал Ізраел Ерлайнз Лімітед» 1700,00 грн. судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2011 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 травня 2010 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Печерському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 травня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача, відповідача-1 та Генеральної прокуратури України, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

У період з червня 2002 року по грудень 2004 року включно Представництва «Ел Ал Ізраел Ерлайнз Лімітед» подавало до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість, у яких декларувало від'ємне значення з податку на додану вартість, яке виникли внаслідок формування сум податкового кредиту з податку на додану вартість звітного періоду у зв'язку придбанням підприємством товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду та відсутності суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість такого періоду.