ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 грудня 2014 року м. Київ К/800/46312/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Олексієнка М.М.(доповідач),
Бутенка В.І.,
Весельської Т.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (далі - УПФ) про визнання протиправними дій щодо відмови у прийнятті документів на перерахунок пенсії за касаційною скаргою представника відповідача на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 10 серпня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2014 року,
в с т а н о в и л а :
У липні 2012 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом, відповідно до якого просив:
визнати протиправними дії УПФ щодо відмови у прийняті довідки про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження, для перерахунку пенсії;
зобов'язати відповідача призначити та виплачувати йому пенсію по інвалідності, пов'язану з наслідками Чорнобильської катастрофи, обраховану із заробітку, зазначеного у довідці військової частини 55064 від 30 листопада 1996 року № 137924 та додатку до неї, одержану за період роботи по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
Посилався на незаконність відмови у перерахунку пенсії.
Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 10 серпня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2014 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії УПФ щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_5 Зобов'язано здійснити перерахунок пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по усуненню наслідків Чорнобильської катастрофи, із заробітку отриманого у період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС згідно довідки в/ч 55064 №137924 та додатку до неї, враховуючи час перебування на роботах у зоні відчуження, виходячи з довідки, виданої архівом Міністерства оборони України від 10 червня 1996 року № 51/1/781/1.
У касаційній скарзі представник відповідача, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Вказує на недоведеність достовірності інформації, зазначеної у довідці про заробітну плату.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.
Як установлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_4 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, перебуває на обліку в УПФ та отримує пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У березні 2012 року він звернувся до УПФ із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням всіх наявних документів у справі. Листом від 26 квітня 2012 року його повідомлено про відмову в задоволенні вимоги, у зв'язку з відсутністю даних про нарахування заробітної плати за роботу у зоні відчуження в п'ятикратному розмірі, а відомості, зазначені в довідці від 18.11.1992 року про заробітну плату за вересень-жовтень 1986 року, не підтверджуються архівними даними.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з неправомірності дій УПФ щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_4. з урахуванням відомостей про заробітну плату, зазначених у довідці ГКС ДСМВ від 18.11.1992 року № 132.
Висновок судів щодо неправомірності діяння УПФ у відмові в перерахунку пенсії позивача відповідає дійсним обставинам справи та норма права.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються законами України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закони № 796-ХІІ, № 1058-ІV, постанова КМУ № 1210).
Відповідно до пункту 7 постанови КМУ № 1210 пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.
Позивач, згідно фактичних обставин справи, які ґрунтуються на доказах, досліджених судами, будучи на військових зборах, з 9 вересня по 30 листопада 1986 року приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при військовій частині 55064, за що отримав заробіток у п'ятикратному розмірі за 12 днів жовтня та 19 днів листопада 1986 року.
Представником відповідача, як того вимагає частина друга статті 71 КАС України, не надано доказів правомірності дій чи бездіяльності у відмови на перерахунок пенсії позивачу. Зокрема, не спростовано відомості, викладені в довідці № 137924 та додатку до неї про право на отримання заробітної плати в п'ятикратному розмірі за роботу в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, про розмір заробітної плати за 1986 року за основним місцем роботи, вказане в довідці № 07-299 від 07.07.2005 року.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку про незаконність відмови у перерахунку пенсії.
Проте, судами допущено помилку при визначенні способу захисту порушеного права. Зокрема, повноваження суду при вирішенні адміністративної справи визначені статтею 162 КАС України. Відповідно до пункту 2 частини першої цієї норми, у разі задоволення адміністративного позову, суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд може зобов'язати відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд вправі лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні певної дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
Згідно частини третьої статті 55 Закону № 796-ХІІ (у редакції Закону України від 17.11.2005 року № 3108-ІV), частини п'ятої статті 45 Закону № 1058-ІV, документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Аналіз наведених нормативних актів свідчить про те, що за результатами заяви та доданих до неї документів пенсійний орган повинен ухвалити рішення про призначення (перерахунок) чи про відмову у призначенні (перерахунку) пенсії.
Як свідчать матеріали справи, УПФ на підставі звернення ОСОБА_4 від 30 березня 2012 року № 124/М-2 рішення не приймалося, лише листом повідомлено про відсутність підстав до задоволення його вимоги, тому суд може лише зобов'язати розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії та прийняти рішення. При прийнятті рішення, необхідно врахувати, що обов'язок по перевірці відомостей, зазначених у довідках про заробітну плату для обчислення пенсії, покладено на органи Пенсійного фонду (п.38 Порядку подання і оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»). У випадку виникнення сумніву щодо правильності відомостей, вказаних у довідці, УПФ повинно їх перевірити, а не покладати ці обов'язки на позивача.
Сервіси для юристів