ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 вересня 2014 року К/800/40946/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ємельянової В.І.,
Малиніна В.В., Олендера І.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова на постанову Галицького районного суду м. Львова від 3 лютого 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року по справі № 461/361/14
за позовом ОСОБА_4
до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі
м. Львова (далі - Управління)
про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести перерахунок та
виплату пенсії,
В С Т А Н О В И В:
У січні 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Управління про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії.
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 3 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року позов задоволено повністю.
Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова.
Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань з 22 березня 2008 року, з урахуванням фактично проведених виплат.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, Управління подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 з 22 березня 2008 року перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-XII).
ОСОБА_4 звернулась до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону № 3723-ХІІ з урахуванням довідки від 8 серпня 2013 року № 05-032-280.
Управління листом від 13 грудня 2013 року № 9387/03-20 відмовило позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, посилаючись на те, що матеріальна допомога не є складовою заробітної плати державного службовця.
Статтею 37 Закону № 3723-ХІІ передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Відповідно до статті 37-1 вказаного Закону у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Стаття 33 Закону № 3723-ХІІ визначає умови оплати праці державних службовців, а не умови їх пенсійного забезпечення, а тому, якщо державний службовець під час перебування на державній службі отримував грошову винагороду, то зазначений розмір цієї винагороди (надбавки) повинен бути врахований і при обчисленні пенсії державного службовця.
Задовольняючи позов про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано виходили з наступного.
За змістом статті 37 Закону № 3723-XII пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Частиною 1 статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР) визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Сервіси для юристів