Постанова ВАСУ від 03.07.2026 року у справі №480/3425/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року

м. Київ

справа № 480/3425/23

адміністративне провадження № К/990/10092/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мацедонської В. Е.,

суддів: Кашпур О.В., Смоковича М. І.,

перевіривши касаційну скаргу Дяченка Олексія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року (суддя Діска А. Б.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року (судді: Чалий І. С., Катунов В. В., Ральченко І. М.) у справі № 480/3425/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - Військова частина), у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 02 вересня 2019 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078);

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4426 грн 53 коп. в місяць у загальній сумі 79 972 грн 64 коп. за період з 01 березня 2018 року по 02 вересня 2019 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 (далі - Порядок № 44).

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій та їх обґрунтування

2. Сумський окружний адміністративний суд ухвалою від 22 вересня 2023 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року, закрив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

3. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги у справі № 620/1569/22 та у цій справі № 480/3425/23 хоча і є дещо відмінними (в частині формулювання вимог), проте предмет цих адміністративних справ є тотожним, оскільки позивач, звертаючись до суду з цим позовом до того ж відповідача, фактично оскаржує незгоду відповідача з виплатою позивачу індексації у повному розмірі за період з 01 березня 2018 року по 02 вересня 2019 року, що вже було предметом розгляду у справі № 620/1569/22.

4. Залишаючи без змін ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року, суд апеляційної інстанції зазначив, що інший словесний виклад правових обґрунтувань позову та його вимог не змінює правової природи таких вимог, їх предмет та підстави в цілому. Наведене свідчить про те, що фактично позивач у межах цієї справи просить суд повторно переглянути питання щодо зобов`язання Військової частини нарахувати і виплатити щомісячну фіксовану індексацію у розмірі 4426 грн 53 коп. за період з 01 березня 2018 року по 02 вересня 2019 року включно в сумі 79 986 грн 42 коп. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44. Водночас, як встановлено, у справі № 620/1569/22 позивачем вже заявлялась така вимога.

5. За висновком Другого апеляційного адміністративного суду фактично позивач не погоджується з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 620/1569/22. Однак в разі такої незгоди позивач мав право оскарження останньої в передбаченому законом порядку, але це не може бути підставою для звернення з новим позовом. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, яке набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили позивач не може знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги з тих самих підстав. Фактом подання нового позову позивач намагається переглянути попередні судові рішення та виправити, на його думку, допущені помилки.

6. Отже, суд апеляційної інстанції виснував, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність закриття провадження у справі № 480/3425/23.

Короткий зміст та обґрунтування наведених в касаційній скарзі вимог

7. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Дяченко О. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив про порушення судами норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень та неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

8. На думку скаржника, предмети, які розглядались судами та були предметом оцінки у справах № 620/1569/22 та № 480/3425/23, є різними. У справі № 620/1569/22 предметом оцінки та розгляду було право позивача на отримання поточної індексації грошового забезпечення за період з 01 вересня 2016 року по 02 вересня 2019 року включно із застосуванням базового місяця січень 2008 року та березень 2018 року. У справі ж № 480/3425/23 предметом спору є правильність встановлення відповідачем розміру індексації-різниці грошового забезпечення у фіксованій величині у грошовому еквіваленті за період з 01 березня 2018 року по 02 вересня 2019 року із визначенням чіткої суми.

9. Скаржник уважає, що оскільки на момент розгляду справи № 620/1569/22 відповідачем взагалі не було виплачено індексацію позивачу за період з 01 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно та не було проведено розрахунок індексації-різниці грошового забезпечення у період з 01 березня 2018 року по 02 вересня 2019 року включно, ці питання віднесено судом до дискреційних повноважень відповідача, то позивач позбавлений можливості звернутись до суду у порядку статті 383 КАС України. Тому після виплати відповідачем індексації на виконання рішення суду у справі № 620/1569/22 позивач звернувся до суду у порядку, передбаченому КАС України в окремому провадженні щодо виплати індексації-різниці грошового забезпечення у фіксованій величині, починаючи з 01 березня 2018 року, право на яку багаторазово досліджувалось Верховним Судом.

10. На переконання позивача, пункт 4 частини першої статті 238 КАС України не підлягає застосуванню, оскільки предмети у двох вищезазначених справах різні, а тому провадження у справі підлягає розгляду по суті позовних вимог.

11. Крім того, Верховний Суд у постанові від 15 грудня 2022 року у справі № 460/3473/21 навів правовий висновок щодо можливості розгляду питання виплати індексації грошового забезпечення у фіксованій величині починаючи з 01 березня 2018 року в окремому провадженні. Такі ж висновки наведені Верховним Судом у постановах від 30 березня 2023 року у справі № 200/2737/21-а, від 28 червня 2023 року у справі № 200/4258/22, від 09 січня 2025 року у справі № 160/17336/23.

12. Скаржник також указав, що оскільки на момент розгляду справи № 620/1569/22 позивачу ще не була виплачена індексація грошового забезпечення за лютий 2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року та судом не досліджувалось питання чи перевищила сума збільшення грошового забезпечення внаслідок підвищення посадових окладів суму індексації, що склалась у місяці підвищення посадових окладів із застосуванням базового місяця січень 2008 року, то обставини у справах № 620/1569/22, № 480/3425/23 є різними, що унеможливлює ототожнення адміністративних позовів.

13. На підставі викладеного скаржник просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Позиція інших учасників справи