ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"03" липня 2014 р. м. Київ К/800/59871/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого-судді Заїки М.М.,
суддів Стародуба О.П.,
Штульман І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області на постанову Голопристанського районного суду Херсонської області від 19 грудня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
У квітні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Голопристанського районного суду Херсонської області від 19 грудня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправними дії управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області щодо відмови ОСОБА_2 у видачі довідки про те, що він та члени його сім'ї мають право на користування пільгами по оплаті жилої площі, комунальних послуг і палива з 50% знижкою згідно статті 22 Закону України «Про міліцію». Зобов'язано управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області видати ОСОБА_2 довідку про право користування пільгами згідно статті 22 Закону України «Про міліцію» в наданні 50% знижки по оплаті жилої площі, комунальних послуг і палива.
У касаційній скарзі управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області просить постанову Голопристанського районного суду Херсонської області від 19 грудня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування ними норм матеріального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Порядок та умови проходження служби в міліції згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про міліцію» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 565-XII) регламентуються Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення).
У пункті 64 Положення закріплено перелік підстав для звільнення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу зі служби.
Частиною шостою статті 22 Закону № 565-XII визначено підстави, звільнення за якими передбачає право на збереження пільг, встановлених цим Законом, а саме за віком, хворобою або вислугою років, які відповідають підпунктам «а», «б» пункту 64 Положення.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 був звільнений з ОВС відповідно до підпункту «в» пункту 64 Положення - через обмежений стан здоров'я в запас, тобто не з підстав, передбачених частиною шостою статті 22 Закону № 565-XII.
Ураховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що незалежно від наявності умов для призначення пенсії за вислугу років, перелік яких міститься у статті 12 Закону № 565-XII, право на збереження установлених Законом № 565-XII пільг має лише працівник міліції, звільнений зі служби з підстав, визначених у статті 22 цього Закону, тобто за віком, хворобою або вислугу років.
Оскільки ОСОБА_2 було звільнено з органів внутрішніх справ відповідно до підпункту «в» пункту 64 Положення - через обмежений стан здоров'я в запас, тобто не з підстав, передбачених частиною шостою статті 22 Закону № 565-ХІІ, то суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог.
Аналогічний висновок щодо застосування зазначених норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду України від 04 березня 2014 року №21-1а14.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судами повно і правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права - судові рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2
Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
п о с т а н о в и л а:
Касаційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області задовольнити.
Постанову Голопристанського районного суду Херсонської області від 19 грудня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Сервіси для юристів