ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2026 року
м. Київ
справа № 500/1767/25
адміністративне провадження № К/990/53062/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу №500/1767/25
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 (суддя Дерех Н.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2025 (головуючий суддя Глушко І.В., судді: Затолочний В.С., Судова-Хомюк Н.М.),
В С Т А Н О В И В :
28 березня 2025 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі також - відповідач, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.03.2024 №0063809-2407-1915-UA61040010000042862, №0063807-2407-1915-UA61040010000042862.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою від 19.06.2025 суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Тернопільській області про залишення позову без розгляду; позовну заяву в адміністративній справі №500/1767/25 залишив без руху та надав позивачу п`ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків - подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами поважності причин пропуску строку.
Висновок суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до суду ґрунтується на тому, що предметом оскарження у цій справі є податкові повідомлення-рішення від 26.03.2024, отримані позивачем 23.04.2024, а з позовом до суду ОСОБА_1 звернувся лише 28.03.2025. При цьому, будь-яких доказів на підтвердження того, що існували непереборні обставини, які перешкоджали позивачеві звернутися до суду не надано та в позовній заяві не зазначено; заява про поновлення строку звернення із зазначенням поважних причин порушення строку звернення до суду із цим позовом до суду надана не була.
На виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, обґрунтована, серед іншого, тим, що з податковими повідомленнями-рішеннями №0063809-2407-1915-UA61040010000042862 від 26.03.2024 та №0063807-2407-1915-UA61040010000042862 від 26.03.2024 сторона позивача вперше ознайомилася 12.03.2025, коли отримала відповідь ГУ ДПС у Тернопільській області на адвокатський запит №31; оскаржувані податкові повідомлення- рішення надіслані відповідачем не на адресу позивача, а на зовсім іншу адресу, до якої позивач жодного відношення не має.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду з позовом та відмовлено у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишено без розгляду.
Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 - без змін.
Не погодившись з такими висновками судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати, а справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, позивач наполягає на тому, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були надіслані на адресу, за якою він ніколи не проживав, а відтак, останні, відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ним не отримувалися. Про наявність таких податкових повідомлень-рішень позивачеві стало відомо лише 12.03.2025, після отримання відповіді від контролюючого органу на адвокатський запит, та вже 28.03.2025 позивач, не погоджуючись з такими податковими повідомленнями-рішеннями, реалізував своє право на звернення до адміністративного суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.
Наголошує, що суди попередніх інстанцій не дослідили надані позивачем докази та прийшли до помилкового висновку про те, що спірні податкові повідомлення-рішення надіслані за поштовою адресою, яка є зареєстрованим місцем проживання позивача, та врученні останньому. Зазначає, що відповідно до відповіді Підгороднянської сільської ради в селі Великий Ходачків Тернопільської області немає АДРЕСА_2; в період з 2017 року по 01.05.2025 такої вулиці в селі Великий Ходачків не існувало. Крім того зазначає, що відповідно до витягу з реєстру територіальної громади зареєстрованою адресою проживання ОСОБА_1 з 03.06.2008 є АДРЕСА_1 жодних відомостей про зміну (зняття, скасування реєстрації) місця проживання витяг не містить.
Верховний Суд ухвалою від 30.12.2025 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2025 у цій справі.
Контролюючий орган у відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, просить залишити скаргу позивача без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, відзиву на касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Спір між сторонами у цій справі, серед іншого, стосується питання дотримання позивачем строку звернення до суду із позовом, в якому оскаржуються податкові повідомлення-рішення.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Сервіси для юристів