ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2026 року
м. Київ
справа № 420/12542/25
адміністративне провадження № К/990/36685/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А. В., Загороднюка А. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2025 (колегія суддів у складі: Лук`янчук О. В., Бітова А. І., Ступакової І. Г.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо нездійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової премії за 2022-2023 роки, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (2022 та 2023 відповідно);
- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової премії за період з 25.04.2022 по 31.12.2022, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року та здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової премії за період з 01.01.2023 по 19.05.2023, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, а також провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення ОСОБА_1 у заниженому розмірі з 25.04.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення, щомісячної премії, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023 роки без урахування посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 № 1928-ІХ, «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-IX відповідно до періоду, на відповідний тарифний коефіцієнт, із урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 481 від 12.05.2023 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017. Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 з 25.04.2022 по 19.05.2023 перерахунок грошового забезпечення, щомісячної премії, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 № 1928-ІХ, «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-IX, відповідно до періоду на відповідний тарифний коефіцієнт, а також провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум, із урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 481 від 12.05.2023 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, військова частина НОМЕР_2 звернулася до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2025 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_2 залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної 10 днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання до суду доказів сплати судового збору в розмірі 2906,88 грн. При цьому, суд виходив з того, що апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції в частині задоволення двох позовних вимог немайнового характеру.
На виконання вимог зазначеної ухвали відповідачем 15.08.2025 на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду подано клопотання про відстрочення сплати судового збору. У разі неможливості відстрочення сплати судового збору апелянт просить продовжити строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги. На обґрунтування клопотання апелянт посилається на відсутність коштів для сплати судового збору, а також зазначає про введення воєнного стану.
У подальшому, 25.08.2025 відповідачем подано заяву про усунення недоліків, до якої долучено платіжну інструкцію про сплату судового збору у розмірі 1453,44.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2025 відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_2 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 повернуто скаржнику.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем не усунуто недоліки апеляційної скарги, оскільки судовий збір сплачено не у повному розмірі. При цьому, суд виходив з того, що вимога про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії за період з 25.04.2022 по 31.12.2022 є однією позовною вимогою, а вимога про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 є другою позовною вимогою.
Щодо клопотання апелянта від 15.08.2025 про відстрочення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки відсутні умови, за наявності яких скаржнику можливо було б відстрочити сплату судового збору, і ураховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний збір.
Щодо клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що обов`язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до статті 295 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, який, ураховуючи дату отримання ним копії повного судового рішення, що оскаржується, є більш ніж достатній для здійснення сплати судового збору. На думку суду, такий невиправдано тривалий строк сплати судового збору суб`єктом владних повноважень виключає можливість для подальшого його продовження. Разом з тим, суд наголосив, що обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись із ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2025, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати.
На обґрунтування касаційної скарги відповідач указує, що суть заявлених позивачем позовних вимог зводиться лише до перерахунку з урахуванням раніше виплачених сум його грошового забезпечення з урахуванням іншої, ніж була застосована військовою частиною НОМЕР_2 , редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 (одна основна позовна вимога немайнового характеру), та перерахунку грошової допомоги для оздоровлення за 2022 та 2023 роки, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти (як похідна від основної вимоги).
Ураховуючи той факт, що апеляційним судом визнається факт сплати 1453,44 грн судового збору військової частиною НОМЕР_3 (платіжна інструкція № 1672 від 22.08.2025), скаржник уважає, що військовою частиною НОМЕР_2 та військовою частиною НОМЕР_1 належним чином розраховано та сплачено у повному обсязі судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 у справі № 120/12542/25, оскільки апеляційна скарга стосується однієї основної позовної вимоги немайнового характеру та інших (похідних) від неї позовних вимог, за оскарження яких судовий збір не справляється, оскільки вони нерозривно пов`язані з основною.
Сервіси для юристів