Постанова ВАСУ від 02.11.2016 року у справі №826/7787/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" листопада 2016 р. м. Київ К/800/8344/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Олендера І.Я., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Шевчук П. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2013 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 року

у справі № 826/7787/13-а

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И Л А :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0011811703 від 28 квітня 2012 року та податкової вимоги № 32 від 21 грудня 2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2013 року позов був задоволений повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС № 0011811703 від 24 квітня 2012 року. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС № 32 від 21 грудня 2012 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2013 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

У запереченні на касаційну скаргу фізична особа - підприємець ОСОБА_1, посилаючись на те, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2013 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 року є законною та обґрунтованою, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець та у 2012 році застосовував спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку від 18 травня 2012 року (арк. справи 12), та здійснював такі види діяльності за КВЕД: технічне обслуговування та ремонт автомобілів (код КВЕД 50.20.0), оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям (код КВЕД 50.30.1), роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям (код КВЕД 50.30.2), виготовлення інших готових металевих виробів (код КВЕД 28.75.0).

Позивач є власником нежилих приміщень: ремонтно-механічної майстерні з битовками, загальною площею 545,9 м2, що знаходяться у корпусі № 14а по вул. Червоноткацькій, 61 в м. Києві, що підтверджується договором купівлі-продажу від 25 листопада 2004 року, витягом про реєстрацію Державному реєстрі правочинів від 25 листопада 2004 року, актом прийому-передачі від 09 грудня 2004 року та реєстраційним посвідченням від 16 грудня 2004 року (арк. справи 51-55).

28 квітня 2012 року ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС прийняла податкове повідомлення-рішення № 0011811703, яким згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України визначила ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання за платежем: земельний податок з громадян у сумі 5208,44 грн.

Також, ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС було сформовано та надіслано позивачу податкову вимогу № 32 від 21 грудня 2012 року, якою повідомлено, що загальна сума податкового боргу ОСОБА_1 за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 5208,44 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач є платником єдиного податку і використовує приміщення за адресою: АДРЕСА_1 в межах своєї підприємницької діяльності, а відтак нарахування йому податковим органом земельного податку за користування земельною ділянкою, на якій розміщене вказане приміщення, є неправомірним та суперечить вимогам чинного законодавства. Також, суд виходив з того, що оскільки визначення позивачу грошового зобов'язання із земельного податку згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення є неправомірним, то податкова вимога також є протиправною та підлягає скасуванню.