ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 520/26860/25
адміністративне провадження № К/990/4539/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кануннікова Дмитра Олександровича
на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року (суддя - Шевченко О.В.)
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2026 року (головуючий суддя - Жигилій С.П., судді: Макаренко Я.М., Перцова Т.С.)
у справі № 520/26860/25
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправним та скасування висновку, пунктів наказів.
I. ПРОЦЕДУРА
1. У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати висновок НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України службового розслідування за фактом можливого неправомірного нарахування деяким військовослужбовцям НОМЕР_2 Прикордонного загону додаткової премії із розрахунку 70 000 гривень на місяць, пропорційне часу участі в оборонних заходах № 02.2/28290/25Вн-ДСК від 09 серпня 2025 року, прийнятого щодо військовослужбовця ОСОБА_1
- визнати протиправними та скасувати пункти 16, 17, 20 наказу НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 4241-АГ від 14 серпня 2025 року «Про підсумки службового розслідування» у частині щодо військовослужбовця ОСОБА_1 :
- « 16.3а порушення вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, положень посадової інструкції в частині неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень, здійснення контролю за підлеглим особовим складом, статті 23 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», пункту 1 статті 3 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03 жовтня 2019 року, статті 1.2.3 Бойового статуту механізованих і танкових військ Збройних Сил України, затвердженого наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 30 грудня 2016 року №605, начальнику прикордонної зенітної ракетно-артилерійської застави НОМЕР_2 прикордонного загону старшого лейтенанту ОСОБА_2 оголосити дисциплінарне стягнення у вигляді «догана»;
- « 17. У відповідності до статті 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», притягнути до повної матеріальної відповідальності в розмірі завданого збитку начальника прикордонної зенітної ракетно-артилерійської застави НОМЕР_2 прикордонного загону старшого лейтенанта ОСОБА_3 по факту нанесення шкоди державі на загальну суму 1 270 022 (один мільйон двісті сімдесят тисяч двадцять дві) гривні 07 копійок, внаслідок надмірного нарахування та виплати додаткової винагороди»;
- « 20. Щодо внесення до книги обліку нестач та відображення суми в книзі обліку грошових стягнень та нарахувань за старшим лейтенантом ОСОБА_4 у сумі 1 270 022 (один мільйон двісті сімдесят тисяч двадцять дві) гривні 07 копійок, та щомісячного утримання з нього коштів в розмірі 20% місячного грошового забезпечення та додаткової винагороди до повного погашення збитку».
2. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2026 року, позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.
3. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
4. Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2026 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі частини третьої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
6. Суди зазначили, що представниками позивача протягом вересня - жовтня 2025 року подано до суду ряд адміністративних позовів (адміністративні справи № 520/23972/25, № 520/24166/25, № 520/24198/25, № 520/24279/25) з таким самим предметом і з тих самих підстав, які ухвалами суду повернуті позивачу у зв`язку з їх відкликанням, що розцінюється як маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями та зловживання процесуальними правами. Та обставина, що позови подавали різні представники позивача вказані висновки суду не змінює.
Сервіси для юристів