ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 240/20887/25
адміністративне провадження № К/990/13275/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 240/20887/25
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року (суддя Панкеєва В.А.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2026 року (суддя-доповідач - Сторчак В.М., судді: Матохнюк Д.Б., Граб Л.С.)
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі також - відповідач), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 19 липня 2022 року до 11 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 1 січня 2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 1 січня 2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року до 11 травня 2023 року, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 1 січня 2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 1 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 1 вересня 2025 року причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду визнано неповажними, у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду відмовлено, а адміністративний позов залишено без руху. Позивачу надано десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Залишаючи позов без руху, суд першої інстанції зазначив, що спірні правовідносини підлягають регулюванню статтею 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у редакції Закону України від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон № 2352-ІХ), якою встановлено тримісячний строк звернення до суду, та дійшов висновку про його пропуск позивачем. З огляду на те, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 до 11 травня 2023 року, а із позовом до суду звернувся 20 серпня 2025 року, суд дійшов висновку про пропуск позивачем установленого строку звернення до суду.
4 вересня 2025 року на виконання вимог ухвали суду позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій на обґрунтування поважності причин його пропуску зазначено, що з огляду на приписи статті 233 КЗпП України до позовних вимог у цій справі підлягає застосуванню необмежений строк звернення до суду. Крім того, позивачем вказано про те, що про порушення свого права стало відомо лише з відповіді на адвокатський запит, у зв`язку з чим, на його думку, строк, визначений статтею 233 КЗпП України, ним дотримано в повному обсязі.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року причини пропуску строку звернення до адміністративного суду визнано неповажними, у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду відмовлено, а позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії повернуто.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2026 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року - без змін.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2026 року, а справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог касаційної скарги її автором вказано, що судами першої та апеляційної інстанцій безпідставно застосовано до спірних правовідносин статтю 233 КЗпП України у редакції Закону № 2352-ІХ. У зв`язку з цим вважає, що право на звернення до суду із заявленими позовними вимогами не обмежується будь-яким процесуальним строком, а положення Закону № 2352-IX на спірні правовідносини не поширюються.
Узагальнюючи підстави касаційного оскарження, автор касаційної скарги зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми процесуального права.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Желєзного І. В., суддів: Мельник-Томенко Ж. М., Радишевської О. Р. від 1 квітня 2026 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2026 року.
У зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 29 травня 2026 року № 1056/0/15-26 «Про тимчасове відсторонення судді Верховного Суду Желєзного І. В. від здійснення правосуддя» та на підставі службової записки секретаря судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Мельник-Томенко Ж. М. від 2 червня 2026 року про проведення повторного автоматизованого розподілу судових справ, на підставі розпорядження в. о. заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 2 червня 2026 року проведено повторний автоматизований розподіл справи № 240/20887/25 між суддями.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Соколов В. М., судді: Загороднюк А. Г., Єресько Л. О.
Сервіси для юристів