Постанова ВАСУ від 02.09.2015 року у справі №800/263/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2015 року справа № 800/263/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ємельянової В.І.,

суддів: Іваненко Я.Л., Кочана В.М., Олексієнка М.М., Штульман І.В.,

при секретарі судового засіданні: Шаманській І.В.,

за участю представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача Миколюка М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України, Комісія) про визнання протиправними дій та скасування рішення про відсторонення судді від посади,

В С Т А Н О В И В :

Представник ОСОБА_4 звернувся в інтересах позивача до суду з позовом до ВККС України, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо прийняття рішення про відсторонення ОСОБА_4 від посади судді апеляційного суду міста Києва та скасувати рішення від 10 липня 2015 року № 50/вп-15 про відсторонення ОСОБА_4 від посади судді апеляційного суду міста Києва у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності.

В обґрунтування позову зазначив, що 10 липня 2015 року на черговому засіданні ВККС України на підставі клопотання Генерального прокурора України про відсторонення від посади у зв'язку з підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 375 та частиною 2 статті 376-1 Кримінального кодексу України, було прийнято рішення про відсторонення судді апеляційного суду міста Києва Чернушенка А.В. від посади.

Представник позивача вважає вказане рішення незаконним та просить його скасувати, вказуючи на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення ВККС України порушено порядок вручення позивачу клопотання Генерального прокурора Україні, оскільки не додано всі матеріали, якими обґрунтовано клопотання. Відповідачем при прийнятті рішення про відсторонення від посади не здійснено оцінки достатності доказів, що надані Генеральним прокурором України в обґрунтування свого клопотання та наслідків відсторонення від посади позивача для інших осіб. ВККС України не перевірено обґрунтованість підстав за яких порушено питання про застосування відсторонення від посади. Також представником позивача зазначено, що при прийнятті рішення відповідачем було порушено право позивача на захист, оскільки було відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення розгляду питання про відсторонення ОСОБА_4 від посади судді апеляційного суду міста Києва.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовну заяву.

Представник відповідача, заперечуючи проти позову, зазначив, що приймаючи рішення ВККС України діяла в межах повноважень, визначених статтею 101 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою Верховної ради України від 15 липня 1999 року № 949-ХІV ОСОБА_4 обрано суддею Одеського обласного суду безстроково.

Указом Президента України від 30 січня 2003 року № 50/2003 ОСОБА_4 переведено з посади судді апеляційного суду Одеської області на посаду судді апеляційного суду міста Києва.

24 червня 2015 року Генеральною прокуратурою України було повідомлено ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 375 та частиною 2 статті 3761 Кримінального кодексу України та вручено вказане повідомлення під розписку в присутності захисника.

26 червня 2015 року до ВККС України в порядку, передбаченому частиною 3 статті 154 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) та частиною четвертою статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», надійшло клопотання Генерального прокурора України від 24 червня 2015 року про відсторонення ОСОБА_4 від посади судді апеляційного суду міста Києва у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності, та матеріали, якими воно обґрунтовується.

В клопотанні зазначено, що ОСОБА_4, перебуваючи на посаді судді апеляційного суду міста Києва, за допомогою інших ociб чи особисто може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають icтотнe значення для встановлення обставин інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Kpiм того, як зазначено в клопотанні, маючи тривалий досвід роботи на посадах судді та голови апеляційного суду міста Києва, використовуючи свої дружні та професійні зв'язки в органах судової влади, ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків - працівників апеляційного суду міста Києва, які є його підлеглими, інших учасників кримінального провадження, а також протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Рішенням ВККС України від 10 липня 2015 року № 50/вп-15 задоволено клопотання Генерального прокурора України та відсторонено ОСОБА_4 від посади судді апеляційного суду міста Києва строком на два місяці у зв'язку з притягнення його до кримінальної відповідальності.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, представник позивача оскаржив таке рішення в судовому порядку.

Частиною 1 статті 100 Закону України «Про судоустрій i статус суддів» (у редакції від 12 лютого 2015 року) визначено, що ВККС України є постійно діючим органом у системі судоустрою України.