ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 вересня 2015 року м. Київ К/9991/66217/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Вербицької О.В., Олендера І.Я.,розглянувши у письмовому провадженні
касаційні скарги Приватного підприємства фірма «Айлама» та Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2011
у справі № 6/87/09 Господарського суду Миколаївської області
за позовом Приватного підприємства фірма «Айлама»
до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва
про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Миколаївської області від 07.04.2009 позов задоволено: скасовані рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 26.12.2008 № 0026612350 та № 0026602350.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2011 постанову суду першої інстанцій скасовано, позов задоволено частково: скасовано рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 26.12.2008 № 0026602350 про застосування штрафних (фінансових) санкцій; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ПП «Фірма «Айлама» просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
ДПІ у свої касаційній скарзі просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заперечуючи проти касаційної скарги ДПІ, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну. ДПІ не реалізувало своє процесуальне право надати заперечення на касаційну скаргу позивача.
У зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання, призначене о 10 годині 02.09.2015, та відсутністю заяв про відкладення розгляду справи касаційний перегляд справи здійснено в порядку письмового провадження відповідно до пункту 2 частини першої ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС).
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга ДПІ підлягає частковому задоволенню, а касаційна скарга позивача залишенню без задоволення.
ДПА у Миколаївській області проведена перевірка господарської одиниці позивача - стоматологічного кабінету, який розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Фалєєвська, 25, за результатами якої складений акт від 12.12.2008 № 0519/14/00/23/22439191. Згідно з висновками цього акту при здійсненні господарської діяльності позивачем порушені норми пункту 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР), та пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 (Положення № 637), а саме: не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій (РРО), на 3905,00 грн.; не оприбутковано готівку в книзі обліку розрахункових операцій у сумі 1557,00 грн. згідно з фіскальним звітним чеком РРО від 13.10.2008 № 1150.
На підставі акту перевірки у Центральному районі м. Миколаєва прийняті рішення від 26.12.2008: № 0026612350 - про застосування штрафних (фінансових) санкцій, встановлених ст. 22 Закону № 265/95-ВР, у розмірі 19525,00 грн. та № 0026602350 - про застосування штрафних (фінансових) санкцій,встановлених абзацом третім ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», у розмірі 7785,00 грн.
Суд першої інстанції вмотивував висновок про неправомірність рішень про застосування до позивача штрафних санкцій тим, що перевірка була здійснена з порушенням правових норм, якими встановлений порядок проведення перевірок.
Апеляційний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позов частково, зробив висновок про правомірність в цілому дій податкового органу під час проведення перевірки позивача, незначні відступи під час здійснення яких від процедурних норм не призвели до прийняття неправомірних рішень; встановлений під час перевірки факт не відповідності суми готівки на місці розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО на 3905,00 грн. знайшов підтвердження в судовому процесі. Що ж до рішення від 26.12.2008 № 0026602350, то його юридична оцінка як неправомірного апеляційним судом зроблена виходячи з того, що податковим органом було виявлено інше порушення - невикористання КОРО, штрафні санкції за яке встановлені пунктом 3 ст. 17 Закону № 265/95-ВР.
З висновками суду апеляційної інстанції можна погодитися лише частково.
Відповідно до ст. 15 Закону № 265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Пунктом 2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (Закон № 509-XІІ) (втратив чинність з 20.11.2012 ) передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Згідно зі статтею 11-1 цього Закону позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.
Статтею 11-2 цього Закону у редакції Закону України від 25.03.2005 № 2505-ІУ (виключена згідно із Законом України від 02.12.2010 № 2756-УІ) встановлено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Сервіси для юристів