ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2026 року
м. Київ
справа № 380/4120/24
адміністративне провадження № К/990/46454/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Загороднюка А.Г., Єресько Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 380/4120/24
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення середнього грошового забезпечення, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року (головуючий суддя - Онишкевич Т.В., судді: Сеник Р.П., Судова-Хомюк Н.М.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (далі - відповідач, В/ч НОМЕР_1 ), у якому просив стягнути з відповідача на його користь 56 946,22 грн середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що був виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення 18.09.2018, однак у день звільнення відповідач не провів із ним повного розрахунку. У зв`язку з цим позивач вважає, що має право на виплату середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статей 116, 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18 вересня 2018 року № 207 старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 з 18 вересня 2018 року виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі № 380/8660/21, зміненим постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2022 року, визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із січня 2015 року по лютий 2018 року та зобов`язано військову частину нарахувати і виплатити відповідну індексацію із вирахуванням уже виплачених протягом спірного періоду сум.
На виконання цього рішення військова частина нарахувала позивачу індексацію із застосуванням базового місяця вересня 2015 року та березня 2018 року, що позивач вважав помилковим.
За наслідками нового судового спору рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року у справі № 380/18673/22, зміненим постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року, на військову частину НОМЕР_1 покладено обов`язок нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням базового місяця січня 2008 року.
На виконання зазначених судових рішень відповідач 29 січня 2024 року нарахував та виплатив ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у розмірі 79 234,28 грн, що підтверджується випискою по рахунку.
Вважаючи, що станом на день виключення зі списків особового складу з ним не було проведено повного розрахунку, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто на користь позивача середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні (в частині невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням базового місяця січня 2008 року) у розмірі 56 946, 22 гривень.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що остаточний розрахунок з позивачем при звільненні мав бути проведений в день звільнення, тобто 18 вересня 2018 року, проте належні до виплати суми індексації грошового забезпечення у розмірі 79 234,28 грн були виплачені лише 29 січня 2024 року (на виконання рішення суду у справі № 380/18763/22 про стягнення сум індексації). За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України.
Визначаючи розмір відшкодування, суд поділив спірний період на два: з 19.09.2018 по 18.07.2022 - до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX, яким введено шестимісячне обмеження, та з 19.07.2022 по 28.01.2024 - після набрання ним чинності. До першого періоду суд застосував принцип співмірності, встановивши частку невиплаченої індексації відносно загальної суми середнього заробітку за час затримки; до другого - обмеження шістьма місяцями відповідно до чинної редакції статті 117 КЗпП України.
Водночас із урахуванням принципу диспозитивності (суд не може вийти за межі позовних вимог і стягнути більше, ніж просив позивач) суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову та стягнення на користь ОСОБА_1 визначеної ним суми у розмірі 56 946,22 грн.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 28 жовтня 2024 року скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Сервіси для юристів