ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2026 року
м. Київ
справа №460/377/25
адміністративне провадження № К/990/14020/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 (суддя Друзенко Н.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2026 (колегія суддів у складі головуючого судді Носа С.П., суддів Кухтея Р.В., Шевчук С.М.) у справі №460/377/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про зобов`язання вчинити певні дії.
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. У січні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач, Управління, орган Пенсійного фонду), в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати з 03.12.2024 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі - №796-ХІІ);
зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-ХІІ, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, встановленим на 1 січня календарного року, з 03.12.2024.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, є непрацюючим пенсіонером, перебуває на обліку Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та проживає на території, яка відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 №106, віднесений до зони гарантованого добровільного відселення і має право на доплату, передбачену статтею 39 Закону №796-ХІІ, проте відповідач не нараховує і не виплачує йому щомісячне підвищення до пенсії у розмірі, встановленому статтею 39 Закону №796-XII, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
3. Суди попередніх інстанцій установили, що позивач є непрацюючим пенсіонером, має статус особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) та проживає в населеному пункті, який відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 №106, віднесений до зони гарантованого добровільного відселення", перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію за віком.
4. ОСОБА_1 звертався до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати з 26.12.2022 доплати до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат відповідно до статті 39 Закону №796-ХІІ та зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату з 26.12.2022 доплати до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат відповідно до статті 39 Закону №796-ХІІ.
5. Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 19.09.2023 у справі №460/15166/23, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 задовольнив. Визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 26.12.2022 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до статті 39 Закону №796-XII у розмірі двох мінімальних заробітних плат. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 26.12.2022 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до статті 39 Закону №796-XII у розмірі двох мінімальних заробітних плат (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
6. Однак з 03.12.2024 позивач отримує підвищення до пенсії в зменшеному розмірі, ніж встановлено статтею 39 Закону №796-XII.
7. 03.12.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив нарахувати та виплачувати йому підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-ХІІ, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, встановленим на 1 січня календарного року.
8. Відповідач листом від 30.12.2024 №14714-13928/Щ-02/8-1700/24 відмовив у підвищенні до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-ХІІ, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, встановленим на 1 січня календарного року, посилаючись на те, що органом Пенсійного фонду виконано рішення суду від 19.09.2023 у справі №460/15166/23 з урахуванням норм пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1774-VIII.
9. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону №796-XII, та відмову у перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 10.02.2025, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2026, у задоволенні позову відмовив.
11. Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що порушене право позивача було захищено судом у справі №460/15166/23 шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати з 26.12.2022 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі двох мінімальних заробітних плат, як встановлено статтею 39 Закону №796-ХІІ, та відновленню - шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат відповідно до статті 39 Закону №796-ХІІ.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
12. Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на положення пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, яке передбачає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
На обґрунтування цієї підстави скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування положення статті 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-IX (далі - Закон №4059-IX) у взаємозв`язку з приписами статті 39 Закону №796-III щодо поновлення та перерахунку доплати до пенсії для непрацюючих пенсіонерів, які проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення виходячи із двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб встановлених на 01 січня відповідного року.
13. Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що суди залишили поза увагою те, що рішенням суду у справі №460/15166/23 зобов`язано орган Пенсійного фонду нарахувати і виплатити позивачу з 26.12.2022 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення відповідно до статті 39 Закону №796-ХІІ у розмірі двох мінімальних заробітних плат, однак у подальшому відповідач зменшив розмір цієї доплати, внаслідок чого позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату йому підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-ХІІ, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, встановленим на 1 січня календарного року. У відповідь на звернення отримав відмову у підвищенні до пенсії відповідно до вимог статті 39 Закону №796-ХІІ, посилаючись на обмеження, встановлені Законом №1774-VIII.
14. Вважає помилковим висновки судів попередніх інстанцій про те, що його право було захищено у межах розгляду справи №460/15166/23, оскільки у подальшому, після виконання рішення у наведеній справі, відповідач зменшив позивачу розмір підвищення до пенсії відповідно до вимог Закону №1774-VIII.
Сервіси для юристів