ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2026 року
м. Київ
справа № 260/953/21
провадження № К/990/33542/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Єресько Л. О., Кашпур О. В.
розглянув у попередньому судовому засіданні у суді касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Закарпатського апеляційного суду, Апеляційного суду Закарпатської області в особі голови ліквідаційної комісії про визнання дій протиправними, скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, зобов`язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року, ухваленого у складі головуючого судді Микуляк П. П., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2024 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого - Обрізко І. М., суддів: Іщук Л. П., Шинкар Т. І.
І. Суть спору
1. У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України), Закарпатського апеляційного суду, Апеляційного суду Закарпатської області в особі голови ліквідаційної комісії, в якому просила:
1.1. визнати протиправними та скасувати накази ДСА України від 22 лютого 2021 року № 41/к "Про звільнення ОСОБА_1 " та Апеляційного суду Закарпатської області від 22 лютого 2021 року № 6.3.1.-2 "Про оголошення наказу ДСА України";
1.2. поновити ОСОБА_1 на посаді керівника апарату Апеляційного суду Закарпатської області з 24 лютого 2021 року;
1.3. стягнути з Апеляційного суду Закарпатської області середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 лютого 2021 року по день ухвалення судового рішення;
1.4. стягнути з ДСА України та Апеляційного суду Закарпатської області моральну шкоду в розмірі по 50 000,00 гривень з кожного відповідача;
1.5. визнати протиправною бездіяльність ДСА України та Закарпатського апеляційного суду, що полягає у відмові призначити в порядку переведення ОСОБА_1 на рівнозначну посаду;
1.6. зобов`язати ДСА України та Закарпатського апеляційного суду призначити на посаду керівника апарату Закарпатського апеляційного суду ОСОБА_1 у порядку переведення з рівнозначної посади керівника апарату Апеляційного суду Закарпатської області.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що її звільнення відбулося з порушенням законів та Конституції України, оскільки їй необґрунтовано відмовлено у переведенні на рівнозначну посаду в новоутворений суд, з моменту попередження про наступне вивільнення ДСА України та голова Закарпатського апеляційного суду протягом 60 днів не запропонували їй всіх наявних посад для переведення до Закарпатського апеляційного суду, а також не було враховано переважного права ОСОБА_1 на залишення (переведення) на рівнозначну посаду. Спірні накази, зокрема, за твердженнями позивача, видано з грубим порушенням трудових прав та гарантій жінки, яка самостійно виховує дитину, що передбачено статтею 184 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
На переконання позивача, в межах апеляційного округу Закарпатської області не відбулося змін, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», для висновку щодо ліквідації Апеляційного суду Закарпатської області, а тому на новоутворений суд - Закарпатського апеляційного суду як правонаступника Апеляційного суду Закарпатської області, покладено обов`язок щодо переведення ОСОБА_1 на рівнозначну посаду до Закарпатського апеляційного суду в порядку статті 22 України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII) та статті 49-2 КЗпП України, тобто без проведення конкурсу.
Позивач стверджує, що вона неодноразово зверталась із заявами до голови ДСА України та голови Закарпатського апеляційного суду під час її перебування у складі ліквідаційної комісії Апеляційного суду Закарпатської області з приводу її переведення до Закарпатського апеляційного суду, проте отримувала різні за змістом відповіді, які зводилися до того, що її переведення не погоджено головою Закарпатського апеляційного суду.
Позивач зазначає, що у повідомленні від 21 грудня 2021 року про її вивільнення у зв`язку з ліквідацією Апеляційного суду Закарпатської області їй оголошено список вакантних посад в апаратах судів області та роз`яснено, що остання може працевлаштуватися на них, надавши до ДСА України погодження від голів вказаних у повідомленні судів або керівників апаратів судів на призначення на одну з вакантних посад, що, на думку позивача, суперечить вимогам статті 49-2 КЗпП України, оскільки обов`язок працевлаштування фактично було покладено на саму ОСОБА_1 .
Стосовно дії положень Закону № 889-VIII у часі, то позивач вказала на те, що оскільки вперше про наступне вивільнення у зв`язку з ліквідацією Апеляційного суду Закарпатської області її попереджено 05 жовтня 2018 року, то у межах спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи Закону № 889-VIII та КЗпП України в редакції, чинній в означеній період, а не в редакції, яка діяла на момент її повторного попередження - 21 січня 2021 року, після змін, внесених Законом України від 19 вересня 2019 року № 117-ІХ.
Вважаючи накази ДСА України від 22 лютого 2021 року № 41/к "Про звільнення ОСОБА_1 " та Апеляційного суду Закарпатської області від 22 лютого 2021 року № 6.3.1.-2 "Про оголошення наказу ДСА України" неправомірними, ОСОБА_1 звернулась до суду з вимогою про поновлення її на посаді.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. Наказом ДСА України від 23 жовтня 2015 року № 665/к ОСОБА_1 призначено на посаду керівника апарату Апеляційного суду Закарпатської області з 23 жовтня 2015 року.
4. Відповідно до Указу Президента України від 29 грудня 2017 року № 452/2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах», серед іншого, ліквідовано Апеляційний суд Закарпатської області та утворено Закарпатський апеляційний суд.
Наведеному передувало прийняття Закону України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII в рамках реформи системи судової влади метою якої було реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів задля практичної реалізації принципів верховенства права і забезпечення кожному права на справедливий судовий розгляд справ незалежним та неупередженим судом.
Сервіси для юристів