ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2026 року
м. Київ
справа №460/11882/24
адміністративне провадження № К/990/2607/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Бевзенка В.М., Стеценка С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу № 460/11882/24
за позовом Фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_1 до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2025 (головуючий суддя Мікула О.І., судді: Заверуха О. Б., Курилець А.Р.),
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2024 року ФОП ОСОБА_1 (далі також - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі також - Держпраці, відповідач), в якому позивач просив:
визнати протиправною та скасувати постанову Держпраці про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 23.08.2024 № 9293/19/00/0704/3610509778/ДПС у розмірі 480000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:
відповідач не повідомляв позивача про результат розгляду пояснень (заперечень), наданих позивачем після одержання повідомлення про дату розгляду справи про накладення штрафу;
позивач не вчиняв повторно протягом двох років з дня виявлення правопорушення щодо допуску працівників до роботи без укладення трудового договору (контракту);
позивач не допускав працівників до роботи без укладення трудового договору (контракту); всі фізичні особи, що вказані у акті фактичної перевірки та в оскаржуваному рішенні є фізичними особами-підприємцями, з яким позивач уклав договори про співпрацю; до повноважень відповідача не віднесено аналіз змісту та тлумачення договорів про співпрацю.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 позов ФОП ОСОБА_1 задоволено повністю.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів фактичного працевлаштування у позивача фізичних осіб, які перераховані у оскаржуваному рішенні. Крім того, позивач ще до прийняття оскаржуваної постанови направляв відповідачу договори про співпрацю з ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 , які відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови проаналізовані не були, що свідчить про те, що оскаржувана постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для її прийняття, є необґрунтованою, а відтак є протиправною та підлягає скасуванню.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2025 рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у контексті трудових відносин, договори про співробітництво між фізичними особами-підприємцями не виключають обов`язку належного оформлення трудових відносин у разі наявності ознак трудових правовідносин. Відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 23.08.2024 №9293/19/00/0704/3610509778/ДПС у розмірі 480000,00 грн в порядку статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та дотримано процедуру прийняття і повідомлення, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу та відповіді на відзив
16.01.2026 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ФОП ОСОБА_1 , в якій скаржник просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2025 та залишити в силі рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24.02.2025.
Як на підставу відкриття касаційного оскарження скаржник послався на пункти 1, 4 частини четвертої (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною другою і третьою статті 353 КАС України та підпункту "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 цього Кодексу (справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу).
Суд апеляційної інстанції застосував норму права, зокрема статті 265 КЗпП України без урахування висновку, викладеного у постановах Верховного Суду: від 05.10.2020 у справі № 560/407/19, від 04.10.2023 у справі № 440/2082/20, від 02.07.2024 у справі № 460/14056/21, від 19.03.2025 у справі № 240/23781/23 про те, що відповідальність настає у разі, якщо особа виконує певні роботи чи здійснює окремі повноваження з відома, за дорученням та в інтересах, зокрема, фізичної особи-підприємця. При цьому, має бути встановлений факт використання фізичною особою-підприємцем найманої праці.
Сервіси для юристів