ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2026 року
м. Київ
справа №240/6292/24
адміністративне провадження № К/990/18658/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Смоковича М.І., Мацедонської В.Е.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №240/6292/24,
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито,
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025, постановлену у складі Ватаманюка Р.В., суддів Сапальової Т.В., Капустинського М.М.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити середній заробіток за 1263 дні затримки повного розрахунку при звільненні за період з 05.10.2020 по 20.03.2024, обчислений шляхом множення середнього грошового забезпечення на кількість днів затримки виплати розрахунку при звільненні.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25.12.2024 позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 05.10.2020 по 19.01.2023;
- стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 05.10.2020 по 19.01.2023 у сумі 258 593,90 грн;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач 06.02.2025 оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2025 касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.12.2024 залишено без руху. Запропоновано скаржнику у десятиденний строк усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням поважних підстав його пропуску та наданням доказів на їх підтвердження.
Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2025 відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення; визнано неповажними наведені військовою частиною НОМЕР_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.12.2024; запропоновано скаржникові усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням інших поважних підстав його пропуску та наданням доказів на їхнє підтвердження.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 визнано неповажними наведені військовою частиною НОМЕР_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.12.2024 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Як установив суд апеляційної інстанції, оскаржуване рішення суду першої інстанції було доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 25.12.2024. Водночас з апеляційною скаргою на вказане рішення відповідач звернувся 06.02.2025, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Надаючи оцінку аргументам військової частини НОМЕР_1 про те, що строк на апеляційне оскарження був порушений з поважних причин, а саме у зв`язку з переміщенням кадрових офіцерів, відповідальних за проведення претензійно-позовної роботи, суд апеляційної інстанції зазначив, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку із такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків.
Констатувавши, що інших підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження апелянт не зазначив, суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України (якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними).
ІI. Провадження в суді касаційної інстанції
Уважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції таким, що ухвалене з порушенням вимог процесуального закону, військова частина НОМЕР_1 подала касаційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Сервіси для юристів