ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 квітня 2015 року м. Київ К/800/51843/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Карася О.В.
Олендера І.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 року
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року
у справі № 806/1475/14
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3; позивач) звернувся до суду з позовом до Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Андрушівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області; відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000272200 від 21 січня 2014 року та № 0000302200 від 21 січня 2014 року.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірними та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000272200 від 21 січня 2014 року в частині застосування до ФОП ОСОБА_3 суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3 060,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000302200 від 21 січня 2014 року в частині застосування до ФОП ОСОБА_3 суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 955,00 грн. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі, Андрушівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 року, ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами Головного управління Міндоходів у Житомирській області проведено фактичну перевірку кафе, що належить ФОП ОСОБА_3, з питань дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, за результатами якої складено акт № 0002/06/30/22/НОМЕР_3 від 13 січня 2014 року.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000272200 від 21 січня 2014 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3 400,00 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0000302200 від 21 січня 2014 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5 580,00 грн.
Перевіркою встановлено порушення підприємцем пункту 9 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 265/95-ВР) з огляду на незабезпечення протягом десяти робочих днів щоденного друкування на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків. Зокрема, з'ясовано, що Z-звіти за 08 листопада 2013 року, 15 листопада 2013 року, 30 листопада 2013 року, 31 листопада 2013 року, 09 грудня 2013 року, 14 грудня 2013 року, 17 грудня 2013 року, 20 грудня 2013 року, 03 січня 2014 року, 09 січня 2014 року роздруковано наступного дня.
Крім того, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем пунктів 2.2, 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, (далі - Положення) у зв'язку з несвоєчасним обліком готівкових коштів у загальному розмірі 1 116,00 грн. в книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків за 14 грудня 2013 року, 17 грудня 2013 року, 20 грудня 2013 року, 01 січня 2014 року, 02 січня 2014 року, 03 січня 2014 року, 04 січня 2014 року, 05 січня 2014 року, 06 січня 2014 року, 07 січня 2014 року, 08 січня 2014 року, які роздруковано пізніше 24 години відповідного дня
Задовольняючи позовні вимоги частково, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що відлік тривалості зміни реєстратора розрахункових операцій починається з моменту реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього Z-звіту, а не спочатку робочого дня.
Проте, із зазначеними доводами погодитись не можна, зважаючи на таке.
Відповідно до пункту 2.6 глави 2 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Сервіси для юристів