ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 квітня 2015 року м. Київ К/800/57119/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Маслія В.І.
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року у справі №1570/7498/2012 за позовом Південної виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області № 51 до Державної фінансової інспекції в Одеській області про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги, -
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2012 року Південна виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області № 51 (далі - ПВК №51) звернулась з позовом до Державної фінансової інспекції в Одеській області про визнання протиправними та скасування пунктів 3, 5, 11, 12 вимоги № 15-08-34-14/8735 від 12.09.2012 року щодо усунення виявлених в ході ревізії порушень.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 3 Вимоги №15-08-34-14/8735 від 12.09.2012 року. Визнано протиправним та скасовано пункт 5 Вимоги №15-08-34-14/8735 від 12.09.2012 року. Визнано протиправним та скасовано пункт 11 Вимоги №15-08-34-14/8735 від 12.09.2012 року. Визнано протиправним та скасовано пункт 12 Вимоги №15-08-34-14/8735 від 12.09.2012 року.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Державна фінансова інспекція в Одеській області звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про їх скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі п.1.1.6.1. Плану контрольно-ревізійної роботи апарату ДФІ в Одеській області на ІІ квартал 2012 року, у період з 17.05.2012 по 31.07.2012 фахівцями відділу інспектування органів державної влади ДФІ в Одеській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Південної виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області № 51 за період з 01.01.2010 року по завершений звітній період 2012 року, про що складено акт № 08-19/408 від 07.08.2012 року.
В ході ревізії встановлено недоотримання державним бюджетом та установою коштів на загальну суму 33,22 тис. грн., порушень, що призвели до збитків на загальну суму 170,55 тис. грн. та інших порушень, що не призвели до матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 38 632,83 тис. грн. В ході ревізії відшкодовано порушень на загальну суму 38 626,98 тис. грн.
На підставі акту ревізії №08-19/408, Державною фінансовою інспекцією в Одеській області пред'явлено вимогу позивачу про усунення порушень, встановлених ревізією фінансово-господарської діяльності № 15-08-34-14/8735 від 12.09.2012 року.
В пункті 3 вимоги зазначено, що в порушення п.2 постанови Кабінету Міністрів України «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» від 23.04.1999 № 663 та п.2 постанови Кабінету Міністрів України «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються за рахунок бюджетних коштів» від 02.02.2011 № 98 протягом січня-квітня 2012 року 6 військовослужбовцям, які були відряджені до Білоцерківського училища професійної підготовки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України з метою проходження курсового навчання з первинної професійної підготовки, не відшкодовані в повному обсязі добові витрати, як наслідок, працівниками ПВК № 51 недоотримано коштів в загальній сумі 1 984,50 грн., у зв'язку з чим необхідно:
- провести донарахування та виплатити працівникам, перелік яких знаходиться у Додатку № 11, добові витрати в сумі 1 984,50 грн., які не були виплачені під час перебування у відряджені.
В пункті 5 вимоги зазначено, що в порушення п.2 постанови Кабінету Міністрів України «Про впорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 № 268 (з урахуванням внесених змін) протягом 2010 року державним службовцям, які працюють в ПВК № 51 виплачувалось підвищення до посадового окладу в розмірі 30 відсотків за особливі умови праці, пов'язані з роботою із засудженими, що не передбачене зазначеною постановою, яка регулює умови оплати праці державних службовців. Таким чином, протягом 2010 року зайво виплачено заробітної плати на загальну суму 66 992,42 грн., та відповідно зайво перераховано внесків до державних цільових фондів на загальну суму 24 251,25 грн., що призвело до завданої матеріальної шкоди (збитків) ПВК № 51 на загальну суму 91 243,67 грн. у зв'язку з чим необхідно:
- стягнути 66 992,42 грн. зайво виплаченої заробітної плати, з осіб (реєстр у додатку № 16), які її отримали безпідставно, в порядку та розмірах встановлених ст.ст. 127, 136 КЗпП України та ст.ст. 1212-1215 Цивільного кодексу України. У разі пропуску встановленого строку - відшкодувати порушення за рахунок керівника, що допустив зайві грошові виплати (ст.133 КЗпП). Провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до Фондів та повернути зайво сплачені кошти в загальній сумі 24 251,25 гривень (зарахувати в рахунок майбутніх платежів).
В пункті 11 вимоги зазначено, що в порушення ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», протягом серпня-вересня 2011 року засудженим (реєстр у Додатку № 51) не проводилась індексація грошових доходів, що призвело до недоотримання працівниками коштів на загальну суму 483,80 грн., як наслідок недоотримано доходів ПВК № 51 на загальну суму 79,19 грн., чим нанесено матеріальної шкоди (збитків) ПВК № 51 на загальну суму 79,19 гривень. У зв'язку з чим необхідно:
- провести донарахування та виплатити засудженим (реєстр у Додатку № 51) заробітну плату в сумі 483,80 гривень. Стягнути з засуджених вартість харчування, одягу, взуття, білизни, комунально-побутових та інших наданих послуг до спеціального фонду установи в загальній сумі 79,19 гривень.
В пункті 12 вимоги зазначено, в порушення вимог п.1 ст.121 Кримінально-виконавчого кодексу України та п. 4.3 Інструкції з оплати праці засуджених до обмеження та позбавлення волі, затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 04.10.2004 року № 191, на протязі 2010 року ПВК № 51 недоотримано доходів за харчування від засуджених, які отримують продукти за нормою № 2а (Постанова № 336) - для засуджених, зайнятих на важких роботах чи роботах із шкідливими умовами праці (реєстр у Додатку № 52) на загальну суму 6015,77 гривень. У зв'язку із чим необхідно:
- відобразити в обліку дебіторську заборгованість в загальній сумі 6015,77 грн. по доходам за харчування від засуджених, які отримують продукти за нормою № 2а (реєстр у Додатку № 52) та стягнути зайво сплачені кошти з засуджених, зайнятих на важких роботах чи роботах із шкідливими умовами праці на загальну суму 6015,77 гривень.
Не погоджуючись з пунктами 3, 5, 11, 12 вимоги № 15-08-34-14/8735 від 12.09.2012 року, Південна виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області № 51 звернулась з позовом про їх скасування.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що пункти 3, 5, 11 та 12 вимоги Державної фінансової інспекції в Одеської області № 08-19/408 від 07.08.2012 року виставлені позивачу без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду вважає передчасними такі висновки судів, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Згідно з приписами пунктів 1, 7, 10 статті 10 зазначеного Закону, контрольно-ревізійним управлінням в областях надається право перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Відповідно до пункту 6 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 № 499/2011, Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Сервіси для юристів