ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2026 року
м. Київ
справа №640/23187/20
провадження № К/990/37652/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Уханенка С.А., Білак М.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою адвоката Літвінова Романа Олександровича - представника ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2021 року (у складі головуючого судді - Кармазіна О.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року (у складі колегії суддів: головуючого судді - Парінова А.Б., суддів: Грибан І.О., Ключковича В.Ю.) у справі №640/23187/20,
ВСТАНОВИВ:
І. Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач, ДПС України), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ ДПС України від 21.08.2020 №849-о «Про звільнення ОСОБА_1 » (далі - Наказ від 21.08.2020 №849-о);
- поновити ОСОБА_1 на державній службі за штатом ДПС України від 22.08.2020;
- стягнути з ДПС України на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 22.08.2020 по дату фактичного поновлення на державній службі або по дату винесення рішення в даній адміністративній справі;
- звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на державній службі за штатом ДПС України від 22.08.2020;
- звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з ДПС України на користь ОСОБА_1 суми заробітної плати в межах одного місяця.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що в останній день його додаткової відпустки відповідачем прийнято спірний наказ про звільнення як державного службовця, що перебуває за штатом ДПС України. На думку позивача, Наказ від 21.08.2020 №849-о, є протиправними, оскільки спеціальним Законом України «Про державну службу» (далі - Закону №889-VIII) не визначено будь-яких особливостей звільнення з державної служби державних службовців, зарахованих за штат відповідно до частини першої статті 87-1 цього Закону, і які на момент звільнення перебувають у відпустці; позивач зауважував, що в межах спірних правовідносин мають застосовуватись положення законодавства про працю (частина друга статті 40 КЗпП України) у відповідності до частини третьої статті 5 Закону №889-VIII. За твердженням позивача, у відповідача не було жодних перепон для ухвалення рішення про звільнення позивача в перший робочий день після виходу позивача з відпустки, тобто 25.08.2020 або пізніше.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2022, позов задоволено частково:
- змінено дату звільнення ОСОБА_1 за Наказом від 21.08.2020 №849-о, визначивши дату звільнення - 24.08.2020;
- зобов`язано ДПС України внести зміни до Наказу від 21.08.2020 №849-о та до трудової книжки ОСОБА_1 щодо дати звільнення, змінивши дату звільнення з 21.08.2020 на 24.08.2020 з виплатою ОСОБА_1 пов`язаних з цим сум; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірним наказом позивача, як державного службовця, що перебуває за штатом Державної податкової служби України, звільнено 21.08.2020 згідно з частиною шостою статті 87-1 Закону №889-VIII, у зв`язку з відмовою від переведення на інші запропоновані посади відповідно до частини четвертої цієї статті; позивача звільнено у день, коли той перебував у відпустці, що є порушенням частини третьої статті 40 КЗпП України; наслідком звільнення працівника у період його непрацездатності є зміна дати звільнення, що відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі №205/4196/18 (провадження N 14-670цс19).
5. Суд апеляційної інстанції також відхилив посилання сторони позивача на те, що суд першої інстанції фактично втручається в дискреційні повноваження відповідача, який самостійно мав би вирішити, якою датою звільняти позивача і це не обов`язково мав би бути перший робочий день після відпустки позивача. Зазначив, що суд першої інстанції вибрав належний спосіб захисту порушеного права позивача тощо.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погодившись із прийнятими у справі судовими рішеннями, представник позивача звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2022 у справі №640/23187/20, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Сервіси для юристів